Слухати

Відпиляна нога коня — це лише перший крок, — урбаністка про інцидент з пам’ятником Щорсу

22 березня 2017 - 13:58
FacebookTwitterGoogle+
21 березня художник Вова Воротньов опублікував фото, де видно відпиляну праву передню ногу коня, на якому сидить Щорс

Керівниця Центру урбаністичних студій Національного університету Києво-Могилянська академія Владислава Осьмак та мистецтвознавиця Євгенія Моляр коментують інцидент з пам’ятником Щорсу. Також слухаємо коментар головного спеціаліста відділу інспекції державного контролю об’єктів культурної спадщини та археологічного нагляду управління збереження історичного середовища та охорони об’єктів культурної спадщини Департаменту культури КМДА Вартана Азатьяна.

Вартан Азатьян: Ця пам’ятка монументального мистецтва національного значення перебуває на балансі Департаменту культури КМДА, є комунальною власністю. Було пошкоджено пам’ятку, буде порушено кримінальну справу за фактом пошкодження пам’ятки та комунального майна територіальної громади Києва на підставі заяви Департаменту культури.

Переміщення пам’ятки можливе лише за наявності дозволу Кабінету міністрів України за поданням Міністерства культури України. Рішення про внесення цієї пам’ятки до списку об’єктів, які підпадають під декомунізацію, було прийнято того року Київською міською радою. Рішення профільної комісії з питань культури було підтримано. В подальшому воно буде надіслане до Міністерства культури України.

Наскільки я знаю, було створено якийсь парк або музей, куди буде переміщено пам’ятку. Він буде мати назву, пов’язану з радянською або тоталітарною епохою.

Ірина Славінська: Як ви відреагували, коли побачили, що пам’ятнику відпиляли ногу?

Євгенія Моляр: Це трапилося на наступний день після засідання. Нога була відпиляна в четвер. Ми це побачили в п’ятницю. Тільки після того, як багато разів повторили про те, що пам’ятник необхідно перенести через загрози його нищення активістськими організаціями, на другий день сталося це нищення.

dsc05180-.jpg

Владислава Осьмак та Євгенія Моляр // Громадське радіо
Владислава Осьмак та Євгенія Моляр
Громадське радіо

Владислава Осьмак: Я думаю, що засідання профільної комісії з питань культури КМДА стимулювало тих, хто відпиляв ногу коню. Засідання стало інформаційним приводом. На комісії було ухвалено рішення винести на розгляд Київської міської ради питання про звернення до Міністерства культури з проханням нарешті вжити якихось законних заходів, щоб пам’ятник Щорсу було збережено, але, можливо, в якомусь іншому місці. Закон України «Про охорону культурної спадщини» не передбачає демонтажу, перенесення пам’яток, за винятком тих ситуацій, коли втрачено предмет охорони, тобто з пам’яткою сталися якісь зміни, які ведуть до незворотних втрат. Я боюся, що відпиляна нога — це лише перший крок у системі завдання цьому пам’ятнику таких змін, через які він перестане бути пам’яткою. Я дуже хотіла би помилятися.

Ірина Славінська: Зараз пам’ятник закритий?

Євгенія Моляр: До Дня Незалежності минулого року його закрили жовто-блакитними банерами.

Владислава Осьмак: Те, що неможливо в простий спосіб розв’язати, закривають банерами з кольорами українського національного прапора. Цей «сховок» з’явився, щоб убезпечити пам’ятку від нищення. Двічі туди приходили люди з дуже серйозними намірами.

Ірина Славінська: Наскільки фактор таких сил міг впливати на київську міську владу?

Євгенія Моляр: Це був єдиний аргумент на підтримку рішення про демонтаж. На різноманітних обговореннях кілька разів було доведено, що цей об’єкт потрапив у декомунізаційні списки незаконно. Залишався тільки аргумент про активістські організації, які будуть його нищити.

Владислава Осьмак: Якщо ми говоримо саме про Щорса, то відбувається перенесення ставлення до історичного персонажа на пам’ятник. Відбувається «витирання» цієї частини історії. Женя говорила про незаконність. Я ще раз перечитала Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» є пункт, який свідчить, що заборона не поширюється на твори мистецтва, створені до набрання чинності цим законом. А ще в одному пункті ідеться про те, що заборона не поширюється на твори мистецтва, створені після набрання чинності цим законом. У цьому законі немає жодного рядка про внесення змін до ЗУ «Про культуру» і ЗУ «Про охорону культурної спадщини». Це означає, що процес декомунізації об’єктів, які знаходяться у публічному просторі міст та інших населених пунктів, не мають під собою методологічної бази.

Андрій Куликов: Де, на вашу думку, можна легко організувати парк скульптур чи музей?

Євгенія Моляр: Музей — це не сховище, а спосіб осмислення. Його можна залишити на вулиці, але додати експлікації. Це може бути музейний об’єкт в публічному просторі. Це простіше і дешевше.

Владислава Осьмак: Але є противники такого підходу. Вони кажуть, що підсвідомий вплив об’єктів у публічному просторі теж треба враховувати. Вони кажуть про те, що музей таки потрібно створити на окремій території. Давно ведуться розмови про використання для цього території ВДНГ.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.