Слухати

Військові АТО — в зоні ризику зараження ВІЛ-СНІДом

17 січня 2018 - 12:19
Facebook Twitter Google+
За словами спеціалістки програми розвитку ООН з питань охорони здоров’я та ВІЛ Наталії Лук’янової, в Україні з’явилася нова група, яка розглядається спеціалістами як група ризику зараження ВІЛ

dsc08790.jpg

Наталія Лук’янова // Громадське радіо
Наталія Лук’янова
Громадське радіо
Конфлікт на Донбасі спричинив епідемію ВІЛ-інфекції, до такого висновку дійшли автори дослідження, опублікованого 15 січня в американському виданні PNAS, пише Радіосвобода. 

В студії Громадського радіо — спеціалістка програми розвитку ООН з питань охорони здоров’я та ВІЛ Наталія Лук’янова, розповідає, чи справді в Україні є епідемія. 

Наталія Лук’янова: Такі дослідження дуже важливі, хотілося, щоб більше їх було сьогодні доступно. Існує в нас інформація, і офіційна статистика, що  на середину 2017 року в Україні зареєстровано приблизно 306 тисяч людей, які живуть з ВІЛ-СНІДом. Серед них 97 тисяч – люди, які вже хворіють на СНІД. СНІД – це четверта стадія ВІЛ, яка дуже часто доходить до смерті.

Чому ми говоримо про епідемію? Вона достатньо поширена, вона почалася ще на початку 90-х років, має свою історію. На жаль, в Європі ми займаємо одне з перших місць по поширеності ВІЛ серед населення. Якщо ми говоримо про епідемію, це має бути більше 1% від населення. Якщо нас 45 млн, це 450 тисяч людей, ми ще цю межу не перейшли, хоча поширеність дуже велика і вона змінюється. Сьогодні, наприклад, більше 60% випадків нових шляхів передачі ВІЛ – шляхом сексуальних контактів. Якщо ще 10 років тому цей шлях був на другому чи третьому місці – то сьогодні вже на першому. Є три офіційні головні шляхи поширення епідемії: статевий шлях, через кров, від матері до дитини.

Повертаючись до Донбасу. Ми з 2014 року маємо виклик. Збройний конфлікт на Донбасі вплинув на здоров’я людей, якість життя, на соціальну, економічні показники розвитку країни та епідемії ВІЛ, туберкульозу. Згідно офіційної статистики, в нас  півтора мільйона внутрішньопереміщених осіб, здебільшого більшість проживає в Донецькій та Луганській області. Епідемія має прихований характер.

Ми теж проводили дослідження 2 роки тому. В першу чергу, велика кількість переміщених осіб – вона вплинула на якість надання медичної допомоги. Вся інфраструктура, великі лабораторії, СНІД-центри, клініки і госпіталі – залишилися на непідконтрольних територіях. Українські території повинні були робити все спочатку: відкривати центри СНІДУ, навчати лікарів робити АРТ (спеціалізована терапія для людей з ВІЛ-СНІДом). Дуже багато людей в нас недотестовані.

Секс — на першому місці серед шляхів передачі ВІЛ в Україні

З’явилася нова група, яка теж розглядається спеціалістами як група ризику – це військові, які в тому числі знаходяться кожен день в Донецькій і Луганській області не лише на лінії розмежування, у військовій зоні, але і на підконтрольних Києву територіях. Є випадки, коли неурядові організації звітували, що головними клієнтами, споживачами сексуальних послуг, є українські військові.

Дмитро Тузов: Коли розповідаєш людям, що у військових є засоби контрацепції в аптечках, сприймають це як якийсь жарт. Чого не вистачає, роз’яснювальних кампаній?

Наталія Лук’янова: В принципі кампанії є. «Не дай СНІДу шанс» — велика кампанія. Можливо, потрібно їй бути більш націленою на спеціальну аудиторію, групи ризику. Інформаційні кампанії є, і дуже багато різних програм. Є навіть програми, які закуповують презервативи для військових та інших груп ризику. Сьогодні Україна отримала багато коштів, наприклад, від таких донорів, як Глобальний фонд – 500 млн доларів було вкладено в боротьбу з епідемією ВІЛ та туберкульозом.

Повну версію розмови слухайте у звуковому файлі або у відеотрансляції.

 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.