Слухати

Сироїд: Я знаю лише одну людину, яка могла б стати антикорупційним суддею

05 жовтня 2016 - 14:23 608
Facebook Twitter Google+
Нам треба створити інструменти контролю за цими суддями, щоб вони не стали залежними, не збагатилися, та гарантувати їхню безпеку, — говорить заступниця голови Верховної Ради

12 208 330_1 077 436 602 281 501_8 690 339 403 287 598 446_n.jpg

Оксана Сироїд // Фото з Facebook-сторінки Оксани Сироїд
Оксана Сироїд
Фото з Facebook-сторінки Оксани Сироїд

Оксана Сироїд, заступниця голови Верховної Ради України, розповідає про судову реформу, передбачену змінами до Конституції. Суддя Андрій Іванов та експерт Тарас Шепель висловили своє бачення необхідності змін в судовій системі України у попередніх випусках «Ранкової хвилі».

Наталя Соколенко: Чи зберігають зміни до Конституції можливість суспільства оперативно реагувати на негативні процеси в судовій владі?

Оксана Сироїд: Зміни до Конституції дають багато можливостей. Це можливість оновити суддівський корпус. Частково в цьому сенсі воно вже працює. Дуже багато суддів вже подали заяви про відставку або звільнення за власним бажанням. Сьогодні таких близько 20 — 25%, може бути до 30%.

Дмитро Тузов: Яка основна причина?

Оксана Сироїд: Причини є різні. Багато суддів не хочуть проходити кваліфікаційне оцінювання і перевірку на доброчесність. Вони вирішили, що, мабуть, уже достатньо заробили для себе. Серед них є і судді, які сприймають це як персональну образу. Вони не хочуть вкотре проходити через додаткові процедури.

Позитивним у змінах до Конституції є чіткі критерії притягнення судді до відповідальності. Замість абстрактного порушення присяги, за яке можна було і карати, і милувати, є чіткі критерії. Наприклад, є критерій, коли суддя неспроможний довести походження свого майна, є критерій — професійна невідповідність.

Верховна Рада беззастережно призупинила свій політичний вплив.

Наталя Соколенко: Має бути новий Верховний суд. Що відбувається навколо цього питання?

Оксана Сироїд: Новий Верховний суд повинен містити до 200 осіб. Сьогодні ми маємо близько 100 осіб у Верховному суді і десь по 100 в кожному з вищих судів.

Наталя Соколенко: Як буде здійснюватися набір людей до нового Верховного суду? Як можна запобігти проникненню туди небажаних персон?

Оксана Сироїд: Ідея з Громадською радою доброчесності прийшла до нас в процесі підготовки цієї удосконаленої моделі судової системи. Такого органу немає ніде в світі. Неправильно, коли за нього всі чіпляються, як за абсолют. Ми не знаємо, як це буде працювати. Це буде залежати від людей, які захочуть прийти, від їх мотивованості. Тут буде дуже велика індивідуальна відповідальність тих людей, які делегують членів, і тих, хто стане членами ради.

Чому виникла ця ідея? І в нинішній Вищій раді правосуддя, Вищій кваліфікаційній комісії є дуже багато людей з попередньої системи, особливо суддівської. Корпоративність та пряма корупція будуть впливати на цей процес. Ми хотіли дати 100-% можливість людям з-поза системи бути учасниками цього процесу.

Громадська рада доброчесності буде квазіпрокурорським органом, буде мати можливість збирати докази проти того чи іншого судді і представляти їх на Вищій кваліфікаційній комісії, Вищій раді правосуддя. Зараз триває баталія щодо того, наскільки обов’язковими мають бути висновки Громадської ради доброчесності. Громадськість наполягає на тому, щоб ці висновки могли переголосовуватися кваліфікованою більшістю. Зараз ми намагатимемося це змінити на етапі перебування закону в парламенті.

Незалежність Громадської ради доброчесності починається з того, хто її створює. Ми прописали ці процедури у законі. Це не голова Вищої ради правосуддя і не голова Вищої кваліфікаційної комісії. Є визначені критерії того, хто може бути учасником номінаційної комісії. Це представники громадських організацій, які відповідають певним критеріям. Всі ті організації, які б прислали своїх кандидатів, мають бути включені в комісію. Це не «придворний орган», цей орган має шанс бути незалежним. Але це не панацея.

Судова реформа — одна з найтриваліших реформ. Ідентичною за тривалістю є тільки реформа системи освіти. Це роки, десятиліття. Корупція в судовій системі, як і в адвокатурі, прокуратурі, починається з того моменту, коли абітурієнт кладе гроші за вступ. Корупція починається, коли студенти кладуть банкноти у залікову книжку. З того моменту корупція для них стає частиною їх професії.

Ми перебуваємо в парадигмі радянської юридичної освіти. Ми це змінюємо. Кожен четвертий випускник може стати юристом. Наша ідея — зробити цю професію відповідальною перед людьми. Це починається з освіти. Вже зараз є погоджена концепція реформування юридичної освіти.

Юридична освіта — єдина, яка згадується в Конституції. Держава несе відповідальність за людей цієї професії.

У нас забагато юристів. Близько 130 ВНЗ видають дипломи правника. Якщо ви запитаєте роботодавців, вони назвуть 5 ВНЗ, випускників яких вони беруть на роботу. Ми повинні вивести такий стандарт юридичної освіти, який би гарантував, що та людина, яка провчилася 5 років, є носієм базових знать. Має бути єдиний кваліфікаційний іспит.

Наталя Соколенко: Реформа передбачає створення системи антикорупційних судів. Що відбувається у цьому напрямку?

Оксана Сироїд: Зараз головне питання — створення моделі, яка дозволить знайти суддів, які спроможні будуть бути суддями в антикорупційному суді. Це той суд, де клієнтами будуть судді та прокурори, бенефіціаром кожної справи буде один з олігархів. Не буде такої справи, ниточка якої не приведе до одного з олігархів.

Поки я знаю тільки одну людину, яка буде готова втриматися від спокуси. Нам ще треба гарантувати інструменти контролю за цими суддями, щоб вони не стали залежними, не збагатилися, та гарантувати їхню безпеку. В Гватемалі під час процесу боротьби з корупцією високопосадовців прокурори і судді жили в бункерах. Вони фізично не виходили по півроку з приміщення.

Є певні напрацювання представників громадських організацій, але головне питання ефективної моделі залишається.

Ми ініціювали процедуру, яка б дозволяла залучити іноземних суддів у якості суддів журі, щоб вони фактично приймали рішення, а український суддя ухвалював його. Тоді український суддя відчував би величезну підтримку. Але така модель є коштовною. Наші міжнародні партнери відмовилися від цієї ідеї.

Дмитро Тузов: Досвід Гватемали або Італії може бути застосований, адаптований в українських реаліях?

Оксана Сироїд: Є багато цікавих досвідів. Ми мали перехідну модель, яку пропонували до роботи. Якщо в Гватемалі міжнародна спільнота погодилася брати участь, то Україна поки такої підтримки не має.

Брати відповідальність за щось, у реалізації чого вони не впевнені, міжнародній спільноті складно.

Дмитро Тузов: Українці впораються з цією проблемою?

Оксана Сироїд: Так. Хоча я переконана, що нам треба пройти довгий шлях. Якщо ми почнемо з юридичної освіти, знадобиться від 10 до 20 років.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.