Слухати

Як 30 років тому народилося товариство української мови ім. Тараса Шевченка

14 лютого 2018 - 15:02 42
Facebook Twitter Google+
Москва спровокувала рух за утвердження української мови, згадують перші учасники товариства

sergiy_golovatyy_ta_vitaliy_dovgych.jpg

Сергій Головатий та Віталій Довгич // Громадське радіо
Сергій Головатий та Віталій Довгич
Громадське радіо
Тридцять років тому в Україні народилося товариство української мови імені Тараса Шевченка. В студії у Громадського радіо люди, які разом з однодумцями створили товариство - заслужений юрист України та колишній міністр юстиції Сергій Головатий та історик, теоретик і практик української журналістики Віталій Довгич. Згадуємо, як все тоді відбувалося. 

Віталій Довгич: Москва спровокувала рух за утвердження української мови. Чому? Тому що виникла ідея узаконити російську як єдину офіційну. Це викликало спротив в Україні. В радянських республіках лише в Грузії та Вірменії були державні мови, записані в Конституцію.  У нас спочатку в Галичині почали створюватися товариства української або рідної мови. У Львові 1988 року спочатку було утворено товариство рідної мови. Цей рух охопив всю країну. Зрештою, влада змушена була дати згоду узаконити Товариство імені Тараса Шевченка.

Андрій Куликов: Я вважаю, що в узаконенні вирішальну роль відіграв Сергій Головатий. Залишалося ще багато-багато років до того, як він стане міністром юстиції. Але я пригадую його на засіданнях оргкомітету, де він дуже авторитетно казав: читайте Конституцію і демонстрував її. Сергію, чому ви тоді приєдналися до комітету Товариства української мови?

Сергій Головатий: Не до оргкомітету, а мабуть спочатку до того ядра, яке творило офіційно товариство, яке постало на весні 1989 року. І установча конференція товариства відбулася в Будинку кіно.

 

Навчаючись на факультеті міжнародного права, в Тарасовому університеті, — і коли тобі (а я з Черкащини Шевченкового краю) забороняють не те що вчитися рідною мовою, вшановувати Шевченка, репресії утворюють – в мене просто виник внутрішній протест. 

 

Ціле літо ми сиділи в Спілці письменників і писали закон про мови в Українській РСР.  Кравчук, зокрема, як ідеолог, який на той час не визнавав ні цього руху за мову, не визнавав Народного Руху України, був в опозиції. Але в спілці ми все літо провели, писали закон, який був ухвалений буквально за кілька тижнів по установчому з’їзду Руху. 

Любомир Ференс: 2014 рік був знаковим, питання мови піднялося знову. Ми говоримо, що 30 років тому народжувалося товариство. Якщо би ви знали, що такі події стануться, діяльність би якось по-іншому розгорнулася?

Віталій Довгич: Знаєте, під егідою товариства на перші вибори йшли Рухівці. Ми не думали, що через 30 років доведеться знову боротися. В результаті моєї дискусії з прес-секретарем В’ячеслава Чорновола Дмитром Панамарчуком виникла ідея відновити товариство української мови.

 

Повну версію розмови слухайте у звуковому файлі або у відеотрансляції.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.