Слухати

Як батькам боротися з поборами в школі?

06 серпня 2016 - 13:36
FacebookTwitterGoogle+
Що робити батькам, коли в школах черговий раз збирають гроші на ремонт, розповідає представниця проекту «Батьки SOS» Олена Бондаренко

12 592 489_861 907 397 259 429_3 606 545 701 798 512 367_n.jpg

Олена Бондаренко // Олена Бондаренко, особистий архів
Олена Бондаренко
Олена Бондаренко, особистий архів

В студії працюють журналісти «Громадського радіо» Євген Павлюковський і Любомир Ференс

Євген Павлюковський: Перед початком навчального року у батьків в школах часто просять або вимагають кошти на ремонт. Наскільки такі дії законні і що робити батькам?

Олена Бондаренко: Мені вже розказували батьки майбутніх першокласників — приходять в школу, а їм кажуть, що клас є, але парт нема і обідрані стіни. Я би в такому випадку просто попередила журналістів, що 1 вересня діти будуть опановувати новий метод навчання — стоячи і в обідраному класі.

Євген Павлюковський: А коли батьків просять самостійно взятись за організацію ремонту?

Олена Бондаренко: Такі угоди не правочинні — на підставі чого ви здійснюватимете ремонт у чужому приміщенні? Був конкретний випадок, коли батько одного з учнів домовився з будівельною кампанією, розпоряджався коштами батьків. Часто угоди навіть не підписуються. Тобто відповідальності за те, що там зроблено ніхто не несе.

У випадку, який ми розглядаємо, сертифікації на матеріали не було, у водогін зробили понад пів сотні врізок, внаслідок чого через тиждень водогін прорвало і затопило 300 м2. Що, знову ж таки, ремонтувалось за кошти батьків.

Євген Павлюковський: А що про такі випадки говорять контролюючі органи?

Олена Бондаренко: При перевірці перед навчальним роком, вони можуть оцінити це приміщення лише косметично. А що там за шпалерами і за трубами їм не цікаво. І є ще така, дуже дивна для мене, позиція — це ж гроші батьків, ми не маємо права їх контролювати.

Любомир Ференс: Батьківські гроші на ремонт — це допомога державі чи побори?

Олена Бондаренко: Колись це починалось як допомога державі, просили, наприклад, пофарбувати стелю, коли зовсім не було коштів. А зараз це трансформувалось у «ви повинні зробити своїй дітям».

Директори теж певною мірою залежні — вони приходять в місцеве чи обласне управління, просять гроші, а їм кажуть, щоб працювали з батьками. Якщо прийдуть другий раз, можуть вже не продовжити контракт. А батьки теж в свою чергу бояться, що на їхніх дітей будуть впливати погано і платять.

Любомир Ференс: Яка реакція батьків на такі збирання грошей?

Олена Бондаренко: У нас є багато кримінальних справ і досудових розслідувань, пов’язаних з поборами в школі. Ми проводимо тренінги, спілкуємось з батьками, роз’яснюємо, і вони в школах починають ставити питання, дізнаватись, а яка участь держави.

Євген Павлюковський: В рамках децентралізації школи лягатимуть на плечі міської влади. Це якось позначиться на ситуації?

Олена Бондаренко: Школи і так зараз на утриманні місцевої влади. Держава гарантує тільки забезпечення підручниками і зарплату вчителям. Все інше фінансується місцевими бюджетами.

Євген Павлюковський: Що робити батькам, яким кажуть здавати гроші?

Олена Бондаренко: В кожному випадку батьки повинні поцікавитись на що збираються гроші. Попросити показати кошторис, клас, в якому збираються робити ремонт. Я не раджу батькам одразу казати «ні, нічого не дам», вас не зрозуміють.

Треба звернутись в районне управління, попросити гроші, парти чи що ще потрібно, написати запити до місцевих депутатів. Отакий м’який шлях — ми хочемо допомогти, але давайте розберемося чим і як.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.