Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

Як мешканці Києва і Маріуполя розподіляють бюджети своїх міст?

07 жовтня 2016 - 10:03
FacebookTwitterGoogle+
Яким чином громадяни можуть долучитися до розподілу міського бюджету і виділення коштів на реалізацію тих ідей, які вони вважають першочерговими?

З головою Печерської РДА Сергієм Мартинчуком говоримо про початок прийому проектних заявок від громадян на бюджет участі, а депутат Маріупольської міськради від фракції «Сила людей» Петро Андрущенко розповідає про реалізацію аналогічних проектів в Маріуполі.

Наталя Соколенко: Хто обиратиме найкращі проекти?

Сергій Мартинчук: Згідно з розпорядженням КМДА, в склад комісії входять 18 осіб — 6 представників Печерської РДА та адміністрацій інших районів, а також 12 представників громадськості. Серед представників громадськості є і експерти по напрямкам. Так, наприклад, в Печерській РДА у нас є експерт з питань енергоефективності. Ми розуміємо, що проекти щодо енергозбереження сьогодні могли б бути найпріоритетнішими.

Ці 18 осіб опрацьовую подані проекти. Своїй команді я дав чітке доручення — ми повинні допомогти людям в реалізації даних проектів. Ще не всі стурбовані цією проблемою, але це треба робити вже зараз.

Наталя Соколенко: Петре, чи справді вже зібрані заявки від мешканців Маріуполя? Які проекти зараз змагаються за фінансування?

Петро Андрущенко: В Мариуполе действительно огромное количество заявок на бюджетное финансирование. Практически все они связаны с утеплением фасадов домов и заменой окон. То есть люди думают о том, как сохранить тепло и при этом меньше платить. Вопрос с теплосчетчиками уже решен. Год шла консультация на уровне городской власти. На сегодняшний день теплосчетчики во всех многоквартирных домах будут установлены за бюджетный счет.

Также часто поступают заявки насчет построения детских и спортивных площадок. Можно выделить и частые проекты, качающиеся восстановления детских площадок возле школ.

Дмитро Тузов: По Києву місцеві депутати виділили бюджет у розмірі 50 млн. гривень. А який бюджет на реалізацію заявок від місцевих жителів в Маріуполі?

Петро Андрущенко: В Мариуполе для этого выделен бюджет в размере 16 млн. гривен. Речь идет о совместном финансировании. Бюджет финансирует 90% проектов, а 10% собирают сами люди. На текущей сессии будет рассматриваться вопрос о принятия бюджета участия на следующий год. Пока вопрос на уровне 16 млн. или 1% от собственного бюджета. Депутаты «Оппозиционного блока» настаивают на уменьшении этой суммы до 0,25%. Они объясняют это тем, что люди не готовы распределять бюджетные деньги. На самом деле, у них нет ни одной конкретной причины. Это все на уровне фобий. Здесь большую роль играет внутренняя политика — чем больше люди участвуют в жизни города, тем сложнее их убедить в том, что все зависит только от городской власти.

Наталя Соколенко: Сергію, які проекти буде готова розглядати міська рада? Це утеплення вікон у під’їзді чи квартирі, утеплення приватних будинків або фасадів багато квартирних будинків?

Сергій Мартинчук: Варто подавати будь-які проекти з питань енергозбереження. Потрібно дивитись на проблематику самого житлового будинку. В даному проекті визначені техніко-економічні обґрунтування, собівартість ы термін окупності. Якщо люди просто замінять вікна в місцях загального користування, термін окупності буде величезним.

Якщо в Маріуполі відсоток співучасті складає 10%, то в Києві, 30%. Як показує досвід, якщо ремонт відбувається за рахунок влади, після установки вікон, наприклад, люди починають знімати фурнітуру. Коли людина вкладає якусь копійку, вона починає це берегти і цінувати.

Що стосується утеплення фасадів, треба спершу зробити енергоаудит житлового будинку. Такі проекти будуть пріоритетними і менш затратними, але КПД буде високим.

Дмитро Тузов: Ми можемо утеплити будинки, але, якщо ми не змінимо політику держави в заміні комунікацій, нічого з цього не вийде.

Сергій Мартинчук: Крім того, що я є головою району, я ще й спеціаліст в напрямку ЖКХ. Все, що зараз доходить до житлового будинку, є власністю Київенерго. Вже півроку у Київенерго заблоковані рахунки і переважна більшість робіт виконується житлово-експлуатаційними господарствами. Київенерго вже заборгував нашим житло-експлуатаційним господарствам близько мільйона гривень.

Близько року діють прямі угоди між мешканцями і монополістами — Київводоканалом і Київенерго. Тут великі питання до цих установ.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.