Слухати

Як молодь бачить виборче законодавство в Україні?

02 травня 2017 - 11:28 240
Facebook Twitter Google+
У Києві завершився ІІ етап Національного дебатного турніру «Активна Громада: право вибору», якому взяли участь школярі та студенти з 24 міст

Гості ефіру — заступниця голови інституту «Республіка» Олександра Скиба, переможці турніру Арсен Івахник та Анатолій Колесніков.

Любомир Ференс: Як виникла ця ініціатива? Як відбувався конкурс?

Олександра Скиба: В рамках діяльності всеукраїнської ініціативи «Активна Громада» ми започаткували всеукраїнський дебатний турнір. Перший етап відбувався у 24 містах України, під час якого ми відбирали найкращі студентські і шкільні команди для участі у національному турнірі. Сьогодні у нас завершився національний турнір, куди з’їхалися переможці з 24 міст.

Любомир Ференс: У чому студенти мали бути найкращими? Яка методика?

Олександра Скиба: Формат був один. Це британський формат парламентських дебатів. Ми рекомендували оцінювати за 4 критеріями. Це риторичні здібності, командна гра, знання формату та теми. Основна тема стосувалася виборчої реформи, участі молоді в політичному процесі.

Любомир Ференс: Наскільки молодь може бути активною у виборчому процесі? Українське суспільство обирає незрілих і популістичних парламентаріїв. Як можна змінити цю систему в Україні?

Анатолій Колесніков: І 29 квітня, і 30-го ми багато про це говорили. Ми запроваджували в наших дебатах квоту молоді, заборону реклами. Ми дебатували про заборону політичної реклами. Було сказано дуже багато крутих спічів про популізм, невиконання обіцянок. Люди мало думають, сильно ведуться на ярлики. Треба «свіжа кров», яка б несла гарні ідеї, допомогла б політична ідеологія, щоб партії були не проектами.

Любомир Ференс: Що б можна було змінити конкретно? Як зробити так, щоб певна когорта політичних партій не пройшла на наступних виборах до влади?

Олександра Скиба: Потрібно спілкуватися з людьми, які не беруть активної участі в громадській діяльності або не залучені до політичного процесу. Якби представники політичних партій, більшість громадських організацій роз’яснювали інформацію про реформи, які відбуваються в країні, пояснювали, чому так відбувається, чому потрібні ці реформи, до чого вони призведуть, для чого нам інструменти участі, розповідали, що кожен громадянин може звернутися до депутатів, запитати, де їхні звіти. Якщо буде новий підхід до політики, то і політика у нас буде змінюватися.

Любомир Ференс: Для мене стало несподіваним те, що Суми виграли цей конкурс.

Олександра Скиба: Я впевнена, що за чотирма нашими критеріями хлопці найкраще виступили.

Любомир Ференс: Чим Суми є цікавими у політичному плані для України?

Арсен Івахник: Я б одразу виступив на захист Сум. Дуже часто Суми були лідерами громадських протестів. У 2004 році сумчани, студенти виступили проти указу президента Кучми, коли хотіли об’єднати три ВНЗ.

Я радий, що навчаюся в Сумах, тому що дуже активне громадське середовище. Політичні та суспільні зміни жваво обговорюються. Тут грає роль і наша громадська участь. До дебатів ми розуміли, що реформа не може бути точковою, вона має бути комплексною.

Ми запропонували провести в Україні таку виборчу реформу, за якої будуть відбуватися вибори за відкритими списками, квота молоді становитиме не менше 20%, має бути електронне голосування.

Вибори мають відбуватися за відкритими списками.

Любомир Ференс: Чому, на вашу думку, молодь є пасивною?

Арсен Івахник: Складне питання. Молода людина приходить на вибори і бачить колишніх комуністів і регіоналів. Але також треба розуміти, що немає месії, немає того, хто прийде і не робитиме помилок.

Любомир Ференс: Як створити в Україні партію, яка буде мати ідеологію і чіткі принципи?

Арсен Івахник: Спочатку треба, мабуть, навчити людей обирати ідеологію, а не лозунги. Для цього треба заборонити політичну рекламу. Тоді люди почнуть читати програму партій.

Любомир Ференс: Якщо обмежити людям доступ до телевізора, вони будуть цікавитися політикою?

Анатолій Колесніков: Я вже роки 3 — 4 не дивлюся телевізор. У мене в голові все відбувається по-іншому.

Політична реклама сильно тисне на виборців. Тут люди діляться на тих, хто не може бачити політиків, та тих, хто буде «топить» за них.

Олександра Скиба: Мені здається, що у нас просто ніхто не веде діалог з людьми.

Любомир Ференс: Наскільки молоді легко доносити особисті ідеї, переконання до старшого покоління?

Арсен Івахник: Коли мені було 18 років, на перших виборах, на яких я голосував, я також балотувався в міську раду. У мене не було грошей, я сам ходив по округу та агітував. Бабусі казали, що потрібні нові обличчя, питали, хто кандидат. Коли чули, що це я, казали, що я молодий, не маю досвіду.

Анатолій Колесніков: Старше покоління надресироване «совком», вони не думають про стратегічний розвиток. Їм треба тут і зараз.

Олександра Скиба: Не можна сказати, що всі люди пенсійного віку нічого не розуміють. Є готові долучатися. Це серйозні «рухачі» інформації серед населення.

Любомир Ференс: Де взятися тим людям, які б зайняли понад 400 місць у парламенті і змінили б хід історії?

Арсен Івахник: Треба покладати менше очікувань на тих, хто іде в політику. Очікування має бути одне — виконати програму. Голосувати треба за програму. Я вважаю, що їх має бути менше 450.

Якщо будуть відкриті списки, то кожен регіон обиратиме тих, хто допоміг їм.

Любомир Ференс: Чи багато є молодих людей, які готові цікавитися, ходити, розповідати, змінювати?

Арсен Івахник: Небагато, але це критична маса, яка впливає.

Любомир Ференс: Як ви впливаєте на апарат в своєму місті?

Анатолій Колесніков: Це публічні запити, можемо прийти в раду і сказати, що ми на них дивимося. Шикарний інструмент —Фейсбук: викладаєш пост з непорядком, тегаєш міського голосу, депутата, вони звертають на це увагу.

Любомир Ференс: Тепер у Сумах більше зради чи перемоги?

Арсен Івахник: Якщо оцінювати діяльність влади, то, мабуть, більше зради. Якщо діяльність громадських активістів, то більше перемоги.

Любомир Ференс: Наскільки влада готова реагувати на активність людей?

Арсен Івахник: Дуже важко. 

Анатолій Колесніков: У нашої громадської організації намагалися «віджати» офіс. Прийшло Міністерство охорони здоров’я. Ми зібрали молодь, почали протестувати.

Арсен Івахник: Це робив заступник міського голови з питань медицини та молоді. Завдяки нашій кампанії у нього забрали з підпорядкування молодь і віддали іншому заступнику міського голови.

Любомир Ференс: Ви виграли 5-денну освітню путівку до Польщі. Що будете вивчати?

Анатолій Колесніков: Я, напевно, не поїду. Я йду в армію на контракт.

Арсен Івахник: Я поїду. Наскільки я знаю, буде тур трьома містами по університетам. Ми будемо спілкуватися з молоддю і студентами, дивитися, як у них налагоджені громадська активність, студентський рух.

Олександра Скиба: Це будуть Краків, Люблін і Варшава.

rh.jpg

За підтримки //
За підтримки

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.