Слухати

Як молодь вчать розслідувати випадки розкрадання бюджетних коштів?

07 листопада 2016 - 11:16
Facebook Twitter Google+
Проект «Пошуково-аналітична система 007» оголосила конкурс «Є-розслідування» для молоді з метою популяризації відкритих даних, публічних баз даних, реєстрів та сервісів у сфері публічних фінансів
Як молодь вчать розслідувати випадки розкрадання бюджетних коштів? / Програми на Громадському радіо

Конкурс «Є-розслідування» проводиться у рамках програми «Майбутнє країни в руках молоді». Його головне завдання — підвищити якість журналістських розслідувань шляхом використання open data та журналістських даних.

Анастасія Розлуцька, волонтерка «Євромайдану SOS», керівниця проекту «Майбутнє країни в руках молоді», координаторка конкурсу «Є-розслідування», розповідає про подробиці конкурсу.

Ірина Сампан: Як ви навчаєте молодь моніторити відкриті дані, щоб можна було знайти там якусь «зраду»?

Анастасія Розлуцька: Проект «Є-дата» і сервіс «007» на цій базі стартували не так давно, нам всього лише рік, тому говорити про якісь глобальні досягнення поки що рано. Але досягненням вже є те, що такі портали, де оприлюднюються всі випадки використання бюджетних коштів, з’явилися. Зараз важливо створити соціальний ефект, тому що він зараз не такий великий, як нам би того хотілося. Тобто дані відкриті, видно хто, куди і скільки витрачає, але як ними користуватися знають не всі. Наше завдання сьогодні, по-перше, навчити цього, по-друге, популяризувати ці знання і, по-третє, розвивати цей процес.

Навчання — це один із видів популяризації і донесення інформації. Цього року ми дуже багато працювали. Минулого року в рамках проекту «Є-дата» ми працювали з державними органами влади. А цього року вже від «007» спільно з проектом «Відродження» ми проводили навчання для студентів, журналістів та громадськості, яка цікавиться відкритими даними і спеціалізується на розслідуванні. Ми об’їхали 10 університетів, де побували на факультетах журналістики. Ми розповідали про відкриті дані, як ними користуватися, наскільки це просто, і наскільки вони щасливі, бо у майбутньому їм не доведеться писати стос запитів, щоб отримати цю інформацію.

Наталя Соколенко: Яка емоційна реакція у журналістів, зокрема у студентів журналістських факультетів, на впровадження е-декларування?

Анастасія Розлуцька: Ми більше говорили про використання бюджетних коштів, про їхнє цільове призначення. Також багато говорили про ціну за одиницю та кількість закупленого товару і про неефективне використання бюджетних коштів.

В кожному університеті реакція студентів була різною. Дехто запитував, чи не страшно нам, на що я відповідала, що ми все робимо для них.

Ірина Сампан: Знову ж таки підтверджуються стереотипи, що займатися розслідуваннями небезпечно для життя журналістів. Це прикро.

Наталя Соколенко: Я професію журналіста часто порівнюю з професією патологоанатома. Якщо страшно, то краще не вчитися на журналіста, а обирати іншу спеціальність.

Анастасія Розлуцька: У нас просто професію журналіста розуміють по-різному: дехто просто хоче стати телеведучим, дехто йде на журналістику, через те, що там немає математики. Але зараз, коли ми говоримо про покращення розслідувальної журналістики завдяки відритим даним, то, власне, ми говоримо про журналістику даних, де треба вже логічно мислити та складати графіки, тому математична освіта тут не зашкодила б.

Наталя Соколенко: А журналісти не сприймали інформацію про бюджет як щось нецікаве порівняно зі світськими хроніками, наприклад? Чи все-таки у них було якесь емоційне збудження, пов’язане з тим, що відкриваються нові перспективи для побудови кар’єри журналіста-розслідувача?

Анастасія Розлуцька: Для мене самої було цікаво, як вони реагуватимуть. Звісно, очі були широко відкриті, тобто їм це цікаво. Але, на жаль, дуже малий відсоток, тих, хто відвідали наші тренінги, хотіли б займатися економічними розслідуваннями, більшість все ж таки пригне займатися культурними чи політичними питаннями. 

Ірина Сампан: Розкажіть, власне, про ваш конкурс.

Анастасія Розлуцька: Ми вже закінчили наше навчання в університетах. Зараз ми переходимо до серії вебінарів, і паралельно триває цей конкурс. На вихідних ми прочитали два тренінги для блогерів та громадських активістів «Centre UA». 

Це, до речі, вже наш другий конкурс. Перший конкурс «Є-розслідування» був присвячений річниці проекту «Є-дата». А цей конкурс, власне, для молоді: для журналістів, студентів, які бачать себе в журналістиці, зокрема розслідувальній, і для громадських активістів. Бо ми говоримо не лише про розслідування як таке, ми також говоримо про аналітику даних, яку вони можуть зробити на основі інформації, яку знайдуть. А працювати є з чим, бо, навіть готуючи тексти тих самих лекцій, ми натрапляли на дуже цікаві матеріали, про які можна говорити та аналізувати. Ми це показували під час тренінгів.

Конкурсу стартував 1 жовтня і триватиме до 25 листопада. Ми запрошуємо долучатися всіх охочих віком до 35 років.

Ми зробили таке обмеження, щоб залучити до конкурсу більше молоді та створити серед них більшу активність у цій сфері.

Особлива умова цього конкурсу — одне з посилань у роботі має бути на портал «Є-дата» або «007».

Ірина Сампан: А яка зараз ситуація в регіонах? Наскільки можна говорити про те, що молоді студенти знають, як це бути неупередженими і об’єктивно висвітлювати всілякі корупційні схеми?

Анастасія Розлуцька: Ми про це не дуже багато говоримо, тому що, моніторячи сферу навчання, ми помітили, що цим займається Інститут масової інформації, конференції на цю тему також проводить «Детектор-медіа», які є нашими партнерами в рамках цього проекту. Відкриті дані — це вже неупереджені дані, це інформація, статистика, яку оприлюднює держава. Тут треба дуже постаратися, щоб якось махлювати.

Наталя Соколенко: А є у молоді розуміння того, що в цих відкритих даних представлені наші гроші у вигляді податків?

Анастасія Розлуцька: Ми говоримо про це, ще тільки починаючи наші лекції. Поняття бюджетні чи державні кошти звучать для нас дещо відсторонено, тому ми пояснюємо, що це наші гроші, гроші наших батьків, тому ми маємо контролювати їх використання.

Інколи доводиться по декілька разів це повторювати, щоб вони змогли це усвідомити. Серед студентів це складніше, тому що вони ще не сплачують податків з власної кишені. Для кращого розуміння, напевно, треба спочатку заробити гроші, а потім сплатити з них податок. Бо коли ти говориш з тими людьми, які вже працюють, це зовсім інше сприйняття інформації.

Ірина Сампан: Студенти з яких регіонів більш активні у вашому конкурсі?

Анастасія Розлуцька: Від студентів, на жаль, ми поки що не отримали жодного матеріалу, але вже отримали матеріали з Дніпра та Донецької області.

Ірина Сампан: Про що ці матеріали?

Анастасія Розлуцька: Є матеріали, присвячені сфері житлово-комунального господарства: як будуються і за скільки будуються нові будинки та проводяться ремонти. Також нам надсилали запит, щоб ми допомогли знайти інформацію про горілчані вироби, які закуповуються за бюджетні кошти. Дуже багато матеріалів стосуються освіти, комунальних робіт.

Ірина Сампан: А якщо розглядати матеріали за цілий рік?

Анастасія Розлуцька: У минулому конкурсі перше місце зайняла робота Гліба Канєвського, який писав про кошти, що витрачаються на децентралізацію. Інша робота стосувалася департаменту Печерського житлово-комунального господарства, у якого виграє тендери одна і та сама компанія, хоча на Prozorro можна побачити, що в конкурсі беруть участь й інші компанії, які дають нижчі ціни. Приз читацьких симпатій отримав матеріал з Дрогобичу, у якому йшлось про закупівлю техніки для відеоспостереження у місті.

Наші читачі теж можуть голосувати за матеріали на сайті e-data.club, куди, власне, треба подавати матеріали. Це буде вже після 25 листопада.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.