Слухати

Як нові законопроекти врегулюють правовий статус зниклих безвісти на Донбасі?

07 червня 2017 - 14:40
Facebook Twitter Google+
Про два законопроекти — від правозахисників та від народних депутатів — розповідають юристи

Сьогодні під час засідання Комітету ВРУ з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин відбудеться розгляд двох законопроектів про зниклих безвісти: 5435 і 5435-1 — основного та альтернативного. Про їхнє значення та відмінності розповіли гості студії — юристи організації «Восток-SOS» Альона Луньова і Богдан Мельникович.

unnamed_1_0.jpg

Олена Луньова // «Громадське радіо»
Олена Луньова
«Громадське радіо»
 

unnamed_3.jpg

Богдан Мельникович // «Громадське радіо»
Богдан Мельникович
«Громадське радіо»

«Ці законопроекти виникли тому, що держава не може ефективно реагувати на ситуацію зі зникненням безвісти, поки триває конфлікт. І ті інститути, що існували, та реакції з боку Національної поліції, зараз не дуже ефективні. Плюс ніхто не знає, скільки людей за час конфлікту зникло безвісти. Тож законопроекти покликані створити таку систему координації між державними та недержавними структурами, яка допоможе розшукувати осіб, зниклих безвісти, допомагати родичам осіб, зниклих безвісти, та ефективно розслідувати та документувати факти порушень», — пояснює Альона Луньова.

Наразі офіційне визначення зниклих безвісти таке: особи, місце перебування яких невідоме. В обох проектах закону прописано і визначення родичів осіб, зниклих безвісти. Богдан Мельникович зауважує: «Передбачені такі права родичів: доступ до інформації, що міститься в реєстрі зниклих безвісти, право на отримання інформації щодо розшуку їхніх родичів». Його колега додає: «І на соціальну допомогу, відповідно до альтернативного законопроекту».

«Ми розраховуємо, що будуть якісь остаточні цифри щодо зниклих безвісти в Україні, бо зараз вони дуже різняться», — каже Богдан Мельникович, розмірковуючи про моральні аспекти. Альона Луньова пояснює: «Обидва законопроекти пропонують створити реєстр осіб, зниклих безвісти, щоб державні та недержавні структури обопільно складали інформацію в узагальнений реєстр».

Автори основного законопроекту — тільки народні депутати, серед них немає представників недержавних об’єднань. Альона Луньова, співавторка альтернативного законопроекту зауважує: «Ми погоджуємося з основним законопроектом, він непоганий, прогресивний. Деякі держави, які перебувають у конфлікті, доходять до ідеї створення реєстру узагалі за 10 років. Проте деякі суттєві моменти в основному законопроекті не відображені».

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

Цю публікацію створено за допомогою Європейського Фонду Підтримки Демократії (EED). Зміст публікації не обов’язково віддзеркалює позицію EED і є предметом виключної відповідальності автора(ів). 
Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.