Слухати

Як застосовують «інформаційну зброю» у медіа та соцмережах?

11 вересня 2017 - 12:41 274
Facebook Twitter Google+
Артем Захарченко розповів хто і як організовував інформаційні кампанії у медіа в другій половині літа

У студії Громадського радіо Артем Захарченко, голова аналітичного департаменту Центру контент-аналізу. 

Дмитро Тузов: Можна виміряти середню температуру по палаті, вивчаючи соцмережі? Наскільки вони дають реалістичну картину?

Артем Захарченко: Середню температуру немає сенсу вимірювати, треба дивитися хто як реагує, треба цілитися на різні групи активних членів суспільства.

Наталя Соколенко: У вашій статті ви оприлюднили дослідження хто і як висвітлював резонансні події. Що можна сказати, відбулося якесь перегрупування на ринку медіа? Що це може означати? Кому можна більш-менш довіряти?

Артем Захарченко: Тут публікація не стільки про те, кому можна довіряти, як про те хто, яким чином, які кампанії запускав в другій половині літа після тих засідань Верховної ради на яких відбулося зняття недоторканності з частини депутатів, про яких просила Генеральна прокуратура. Після того багато фракцій розсварилися, і всю другу половину літа всі інформаційні кампанії були присвячені тому які ж нові альянси сформуються у владі і у Верховній Раді, зокрема з початком сесії. Зараз ми бачимо, що так чи інакше нові альянси уже запрацювали. Переважна більшість цих кампаній йшла від влади і їх умовно можна поділити на дві групи: перша – це тиск на незручних чиновників – це, зокрема і очільник Мінфіну Данилюк, і голова Нафтогазу Андрій Коболєв і інші особи, яких умовно можна віднести до крила реформаторів, не всі згодні з такою класифікацією, але факт, що наїзди були саме на них. Друга частина – це були наїзди на ситуативних партнерів по коаліції, це і група «Воля народу» і «Відродження» і інші учасники коаліції, включаючи корупційні обвинувачення «Радикальної партії», і ця частина інформаційних кампаній, вочевидь, була спрямована на те, щоб певним чином зробити їх лояльнішими, можна так припустити. Найцікавіший висновок цього дослідження, що проросійські медіа останнім часом, принаймні влітку, відмовилися від просування власного порядку денного в більшості питань крім якихось найважливіших, і зайнялись роздмухуванням внутрішньоукраїнських суперечок. Ми бачили щонайменше цю війну на прикладі групи з одного боку «Народного Фронту», і з іншого боку Кононенка, які діяли разом, хоча навесні вони ще достатньо сварилися, і оцю групу досить активно підтримували проросійські медіа у війні з так би мовити реформаторським крилом. Виходить так, що вони діють разом, тому що вони постійно підтримують одне одного.

Дмитро Тузов: І їх підтримують російські медіа де-факто?

Артем Захарченко: Так, але це не означає, що російські медіа з ними домовились. Те, що вони просувають одні повідомлення – це не обов’язково, а в цьому випадку, скоріш за все не означає якогось усвідомленого союзу. 

Дмитро Тузов: А які саме повідомлення?

Артем Захарченко: Наприклад, стосовно «Нафтогазу України», коли КМУ почав просувати ідеї про те, що Андрій Коболєв непрофесійно керує «Укртрансгазом», на нього вішали всіх собак стосовно того, що він вимагає подальшого підвищення ціни на газ, хоча там була дуже неоднозначна ситуація, бо вимагав Міжнародний валютний фонд, – ці повідомлення дуже сильно роздувалися проросійськими медіа 

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.