Слухати

Як живе Велика Британія після Brexit?

09 лютого 2017 - 13:21 314
Facebook Twitter Google+
Журналістка Катерина Хінкулова (Лондон) розповідає про те, що відбувається у Великій Британії, наскільки по ній може вдарити вихід Шотландії зі складу та підвищену увагу до фейкових новин

Ірина Славінська: Шотландський парламент проголосував проти початку процедури Brexit. В новинах це голосування називали символічним. Наскільки воно серйозне для Об’єднаного королівства?

Катерина Хінкулова: Все, що пов’язано з Brexit, виходить за рамки усталених конституційних норм (попри те, що нема конституції, конституційні норми є). Шотландське керівництво і раніше говорило, що так просто Brexit у Шотландії не пройде.

Шотландія має свої власні взаємини з ЄС, підтримку, фінансову і культурну. У ході деволюції у Великій Британії, Шотландія має дуже багато своїх різноманітних сфер — це пов’язано з освітою, культурою, медициною. Вона по-своєму розпоряджається фінансами, на основі цього має власні взаємини з ЄС.

Тому абсолютна більшість у Шотландії проголосувала проти Brexit. Одразу ж, 24 червня, постало питання: що буде далі з Шотландією, з Північною Ірландією.

unnamed_1_0.jpg

Катерина Хінкулова // «Громадське радіо»
Катерина Хінкулова
«Громадське радіо»

Ірина Славінська: Наскільки вагомий голос Шотландії у Великій Британії? Чи спроможне голосування шотландського парламенту скасувати Brexit?

Катерина Хінкулова: Формально, ні. За умовами деволюції Шотландія має право опікуватися своїми чітко визначеними питаннями.  У всьому, що стосується закордонної політики, Шотландія має погоджуватися з тим, що говорить Лондон.

Беручи до уваги масштабність того, чим є Brexit для Шотландії та всієї Британії, можна говорити, що це виходить за рамки закордонної політики. Цілком можливо, що буде щось відбуватися. Шотландські політики і говорять, що будуть боротися: чи це буде незалежність, чи сповільнення Brexit, чи внесення своїх правок до нової умови між Британією та ЄС.

Любомир Ференс: Reuters повідомило, що шотландських службовців попередили про необхідність підготовки до другого референдуму за незалежність. Про що йдеться?

Катерина Хінкулова: Про те, що може бути ще один референдум. Напевно, його не будуть проводити через місяць-два, але нічого дивного в цьому нема, бо до цього йшло. Шотландські політики одразу ж заговорили про те, якщо Brexit буде розвиватися швидкими темпами, а Шотландію не будуть питати, буде ще один референдум про незалежність.

Любомир Ференс: Наскільки по Великобританії може вдарити вихід Шотландії?

Катерина Хінкулова: Уявити, що буде з Великобританією, коли вийде Шотландія, просто неможливо. Як до того, як обрали Трампа, казали, що неможливо уявити, що тоді буде, та і ніколи цього не буде, бо це надто сейсмічне явище, що переверне світ догори ногами.

Список потенційних наслідків, якщо Шотландія проголосує за незалежність, безкінечний. В економічних питаннях наріжним каменем стане питання нафтових родовищ у Північному морі: кому вони будуть належати, хто буде ними опікуватися та отримувати прибутки. Але справа не лише в економіці та територіальних моментах.

Цей прецедент може дуже дестабілізувати ситуацію в Північній Ірландії, де все заспокоїлося лише 1997 року, коли припинилося активне насильство, терористичні акти. Найбільший опір та агресія може виходити від юніоністів — людей, які хочуть залишатися із Великою Британією. Якщо у Шотландії можна говорити, що існує точка зору, яку розділяє більшість: шотландська ідентичність, яка може бути незалежно від Великобританії. В Північній Ірландії такого нема. Це питання, яке неможливо вирішити референдумом. Якщо шотландський референдум підтримає незалежність, це може стати каталізатором негативних процесів деінде у Великій Британії.

Ірина Славінська: Що відбувається у Великій Британії після Brexit? Я пам’ятаю статтю, де аналізувалося, що зросла кількість злочинів на ґрунті ненависті, з’явилися образливі написи в емігрантських кварталах. Наскільки зберігається ця тенденція?

Катерина Хінкулова: Як жартували люди після Brexit, Лондон і Шотландія мають об’єднатися, бо Лондон проголосував проти. Хоча сам Лондон переважною більшістю проголосував проти Brexit, але райони, зокрема на південь від Лондона, з перевагою підтримали Brexit.

Речі, про які ти говориш, є. Йдеться не про іммігрантів з іншим кольором шкіри, а проти громадян інших країн ЄС. Передусім, про поляків, людей, які переїхали внаслідок економічних моментів.

Ірина Славінська: У чому виражаються агресія?

Катерина Хінкулова: Я не чула про тілесну агресію. І не думаю, що її вияви численні, але ці факти є. В новинах є інтерв’ю з громадянами Польщі, які живуть у Британії, вони кажуть, що дуже некомфортно себе почувають. Зараз у британських мас-медіа багато зосереджуються на тому, що багато людей, громадян інших країн ЄС, які роками живуть у Британії, тепер не знають що робити, знаходяться у підвішеному стані.

Ірина Славінська: Що ще змінилося, про що говорять?

Катерина Хінкулова: Перший тиждень після Brexit був шок. Але відтоді люди оговталися, жартують на цю тему. Британці — дуже іронічна нація, люди практично про все люблять жартувати з кам’яним виразом обличчя. Ходив жарт, що після виборів Трампа британці кажуть: бачите, ми не найбільші телепні!

Любомир Ференс: Як Британія сприйняла Дональда Трампа, які перспективи майбутніх відносин з США бачать британці?

Катерина Хінкулова: Шок, як і в решті країн світу. У Британії теж ніхто не міг повірити, що Дональд Трамп став президентом. Багато британських політиків говорили, що Brexit не дорівнює Трампу. Навіть якщо політики підтримують Brexit, вони це роблять з одних міркувань і йдеться про більшу економічну незалежність Британії, яку, вони вважають, Британія матиме. Але достатньо негативний сентимент щодо Дональда Трампа набагато більш однозначний.

Тереза Мей була першим іноземним лідером, яка відвідала Вашингтон та зустрілася з Трампом. Це вона представила як дипломатичну перемогу Британії. У парламенті депутати з обох партій особливо не дотримуються ввічливості та дипломатичності, називаючи лопату лопатою. Вони говорили, що потрібно чітко заявляти, у чому є розбіжності в інтересах та баченні світового устрою, більш конкретних моментів між США та Британією.

Звісно, заборона Трампа на в’їзд у США громадян з переважно мусульманських країн стало неймовірним шоком у Британії. У парламенті йшлося про те, що навіть, якщо Трампові дозволять відвідати Велику Британію з державним візитом та зустріччю з королевою, депутати не дозволять, аби він виступав у парламенті. Це символічні речі, але вони є показовими, бо вказують на негативне ставлення та бажання висловитись, що навіть достатньо консервативні політики також виступають проти Трампа.

Любомир Ференс: Ми говорили, що після Brexit та обрання Трампа, у Великій Британії зростає увага до проблеми фальшивих новин. Що можна про це сказати?

Катерина Хінкулова: Це важлива тема, бо вона вийшла на поверхню порівняно недавно. Для нас в Україні це майже комічно, бо в нас давно знають про неправдиві новини, джерелом яких часто є Росія чи хтось пов’язаний з російськими інтересами. На Заході термін фейк-ньюз почали активно вживати протягом останнього року, а тим паче — півроку. За останні кілька тижнів ця тема дуже активізувалася.

Раптом з’явилося усвідомлення, що те, як подаються новинні потоки, настільки змінилося, що традиційні медіа-організації не можуть дати собі раду.

Ірина Славінська: Які фейкові новини зачепили Велику Британію?

Катерина Хінкулова: Дуже резонансних пригадати не можу. Але в Британії головні медіаорганізації зрозуміли, що розплутуванням і розбиранням по пунктах займатися не можна. Якщо йти на поводу у тих, хто генерує ці фальшиві новини, ми всі погрузнемо в тому, що будемо розбиратися та пояснювати, що хтось не верблюд. Треба визначити більш широкий принцип, за яким можна говорити, що певні новини є фальшивими.

Є момент того, що традиційні мас-медіа десь загубилися у просторі соцмереж та інтернет-просторі, це правда. І зараз вони це усвідомлюють. Зокрема, західні ЗМІ, для яких понад усе має бути момент збалансованості. Як дуже гарний приклад це навів журналіст Едвард Лукас, який написав: Я все розумію про баланс, це дуже добре. Але, якщо ми ведемо дискусію про те, земля кругла чи пласка, ми не можемо балансувати погляди тих, хто підтримує думку про те, що земля кругла, з думкою про те, що земля пласка. А те, що зараз відбувається у західних медіа, — балансування круглоземельників із пласкоземельниками. Порівняно недавно Едвард Лукас був своєрідною персоною нон-грата, бо вважали, що він надто радикальний та очевидно антиросійсько налаштований, його не можна пускати в ефір, бо потрібно балансувати кимось дуже проросійським. Але для українців те, що він говорить, звучить дуже м’яко, бо він говорить абсолютно очевидні та відомі речі.

Ірина Славінська: На які сюжети, теми, персоналії є сенс звернути увагу у Великій Британії?

Катерина Хінкулова: Що буде з Brexit, із Шотландією. Сьогодні питання Brexit буде проходити через плату Лордів. Є повідомлення, що їм пригрозили, якщо вони не підтримають Brexit, палату знищать. Я не думаю, що це можливо. Також варто стежити за взаєминами парламенту із Трампом. Мені здається, це цікаво: як буде розгортатися демократія на місцях, чи хтось буде здатний чинити якийсь опір.

 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.