Слухати

Наша Рада стала, бо була невдала: як зустрічали Новий рік у Києві рівно сто років тому

31 грудня 2017 - 15:48
Facebook Twitter Google+
Впровадження українського карбованця, продаж банком копчених гусей, послаблення «сухого закону» та інші події, пов’язані з Новим 1918 роком
Наша Рада стала, бо була невдала: як зустрічали Новий рік у Києві рівно сто років тому / Програми на Громадському радіо

У студії Громадського Радіо — завідувачка Історико-меморіального музею Михайла Грушевського Світлана Панькова.

Світлана Панькова: Коли я почала готувати проект «Нові джерела до історії Української революції 19171921 рр.: текст, контекст і підтекст», мені стало цікаво, які слова були найпопулярнішими у грудні 1917 року. Коли я прописала ці слова, то це були «мир», «війна», «гроші», «більшовики». Прописавши слова, я подумала, пишу про 2017 чи про 1917. Така паралель! Мені один кореспондент сказав, що всі слова правильно, окрім більшовиків. А я сказала, що ви забули, що на наших теренах існують такі більшовички у вигляді «ЛНР» та «ДНР», що не треба відкидати це слово.

1918 рік зустрічали з неділі на понеділок, як і зараз. Це не закономірність, це збіг, але є ще інший збіг. Вони мали 6 вихідних святкових днів і ми маємо. Це абсолютний збіг.

Новий рік це свято, яке у мене асоціюється не тільки з дитинством, ялинкою, батьками, подарунками, мандаринами. Чим старше стаєш, що все більше хочеться зазирнути за завісу майбутнього і подивитися, що там, хочеться побачити більші перспективи, більше подарунків у широкому значенні.

Повертаючись до передноворічного грудня 1917 року, пригадуються слова Михайла Грушевського, який як лідер Української революції, голова тодішнього парламенту, відкриваючи 12 грудня 8 сесію Української Центральної Ради, сказав, що ми за шість тижнів зробили те, що в інші часи зайняло б кілька років. Це щира правда.

На Хрещатику, 27 тоді був Український народний банк. Це перша така українська банківська інституція. 19 грудня був прийнятий закон про впровадження української валюти — українського карбованця. Щоб залучити готівку до банку, уряд зобов’язав себе випустити цю валюту 23 грудня, тому що 24 — це передсвятковий день. Вони хотіли забезпечити українську громаду валютою саме перед святами. Це був такий подарунок. Ми послуговуємося старим календарем.

Що зробив український банк? Український банк у своєму торговельному відділі продає копчених гусей по 100 карбованців за пуд.

Більшовики вже були під Черніговом. Зараз у нас теж неспокійний час, але погляньте, який красивий Київ. Ми теж відчуваємо порох, втрати, тішимося поверненням полонених.

Так от, український уряд 15 грудня за старим стилем видає спеціальну постанову про те, що всупереч «сухому закону», який діяв ще на початку першої світової, дозволити органам місцевого самоврядування продавати перед святами легке вино.

Любомир Ференс: Зараз стало модно не тільки серед депутатів проводити Новий рік не там, де ти живеш.

Василь Шандро: Де був Грушевський у 1918 році?

Світлана Панькова: Грушевський і на Різдво, і на Новий рік був вдома. Для нього сім’я була надзвичайно важливою. Але 1909 рік Грушевський зустрічав в Українському клубі. Йому це не дуже сподобалося. Він у щоденнику занотував, що хотіли, щоб він тостував.

Щосуботи, щонеділі можна було побачити всіх українців в Українському клубі. Українська еліта досить широко збиралася там. Тостували Винниченко і Микита Шаповал. Як згадують очевидці, тости були не песимістичні.

За доби Центральної Раді існував дуже популярний журнал «Ґедзь». Повного комплекту цього та інших тодішній журналів ви не знайдете в жодній бібліотеці України. «Ґедзь» долучився до святкування Нового року. Він опублікував ватагу, на чолі якої іде Михайло Грушевський. Ця ватага виконує радянську колядку, «радянська» зовсім не «совєцька». Співається вона на мотив відомої колядки і називається «Наша Рада стала»:

pankova.jpg

Світлана Панькова // Фото: Громадське радіо
Світлана Панькова
Фото: Громадське радіо

Наша Рада стала,

Бо була невдала.

Над музеєм звізда ясна,

Кажуть, возсіяла.

Діячі-ягнятка — чорні янголятка

Перед кожним упадали,

Щоб їм владу захищали

І молились: «Брате,

Петроградський пилате,

Ой, навчи ж нас,

Ким назватися,

Щоб у дурнях не зостатить».

«Ґедзь» побажав шовіністичній газеті «Киевлянин» субсидію від Генерального секретаріату, тому що газета нескінченно писала, що українці хочуть незалежної України, але цим вона зробила більше, ніж інші газети, бо весь час цю тезу «українці хочуть самостійної України» доносила до свідомості людей.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.