Які фільми від України боротимуться за право отримати «Оскар»?

07 вересня 2016 - 12:53 155
Facebook Twitter Google+
Україна визначилася з основними претендентами на премію «Оскар». Остаточний вибір кінематографісти зроблять вже через тиждень, 9 вересня

Член Українського Оскарівського комітету, кінокритик, журналіст газети «День», член Міжнародної асоціації преси FIPRESCI  Дмитро Десятерик розповів про три стрічки, серед яких обиратимуть саме ту, яка і представить Україну.

Наталія Соколенко: Які стрічки подалися?

Дмитро Десятерик: Це три картини: «Пісня пісень» Єви Нейман, «Гніздо горлиці» Тараса Ткаченка і повнометражний документальний фільм «Українські шерифи» Романа Бондарчука.

dsc00746.jpg

Дмитро Десятерик // «Громадське радіо»
Дмитро Десятерик
«Громадське радіо»

Наталія Соколенко: Складно буде відібрати з цих трьох?

Дмитро Десятерик: У кожного фільму є свої плюси. Наприклад, фільм «Пісня пісень» був показаний на фестивалі в Торонто, який є одним з найвпливовіших за своїм потужним кіноринком. Туди приїздить море продюсерів, з Голівуду у тому числі.

«Гніздо горлиці» — спільна продукція з Італією на соціально дражливу тему: про заробітчан, трудову міграцію. «Українські шерифи» — фільм, який вже має міжнародні призи і теж має репутацію закордоном.

Коли я побачив, що ці три фільми увійшли в остаточний список голосування, був дещо спантеличений. Виявляється, з цього року Американська кіноакадемія трохи змінила правила. Тепер в номінацію «Кращий фільм іноземною мовою» включені документальні неігрові стрічки. Це взагалі, можна сказати, революційна зміна. Чому б і ні? На останньому Берлінському кінофестивалі саме неігрова стрічка виграла «Золотого ведмедя». Ще це важливо тим, що з ігровим кіном не завжди добре. А ось документалістська школа у нас збереглась добре.

Після Майдану документалістика наче набула другого народження. Я вважаю, це хороший шанс на майбутнє.

Андрій Куликов: Про що ж фільм «Українські шерифи»?

Дмитро Десятерик: «Українські шерифи» — це цікава історія про те, як в селі стара Збур’ївка самоорганізувалися громадяни. Вони побачили, що в міліції стежити за порядком нема кому, і громада обрала двох шерифів з авторитетних людей в селі. І ці двоє надзвичайно цікаві герої наводять порядок.

Андрій Куликов: Про що фільм «Пісня пісень»?

Дмитро Десятерик: Це про єврейське містечко кінця 19 початку 20 століття. Про маленького хлопчика з небагатої родини, який після важкого захворювання, йде до хедеру — початкової єврейської школи. Це свого роду роман-виховання про те, як росте молода людина в не дуже сприятливих соціальних умовах.

Наталія Соколенко: Хто буде відбирати стрічки? Чи не буде таких історій, як з обранням «Поводиря» і фільму «Плем’я», коли були скандальні історії?

Дмитро Десятерик: Всі члени Оскарівського комітету цього разу були обрані рейтинговим голосуванням, у якому брала участь професійна кіноспільнота. Випадкових людей там не було. Членами комітету можуть стати або режисери, що приймали участь зі своїми фільмами у фестивалях класу А (Канни, Венеція, Берлін), члени FIPRESCI, члени Національної спілки кінематографістів України або Асоціації кінопродюсерів України. Голосувала вся кіноспільнота. 15 людей, які отримали найвищі бали, були відібрані в Комітет.

Стосовно конфлікту інтересів, то я читав правила, регламент і плакав та сміявся водночас. Там по пунктах і підпунктах прописані всі можливі випадки конфлікту інтересів. Ймовірність виникнення ситуації, як колись, зведена практично до нуля.

9 числа буде таємне голосування: об 11.00 ми зберемося та винесемо неупереджений і доленосний вердикт.

Наталія Соколенко: А ви поїдете на «Оскар»?

Дмитро Десятерик: Навіщо мені їхати. Це фестивалі створюють цікаве поле події, багато внутрішніх колізій. А тут все просто: робота доволі бюрократична, сотні заявок з різних країн, академіки терпляче дивляться, кого номінувати. Так само таємно голосують.

Андрій Куликов: Як дивляться кіно члени журі?

Дмитро Десятерик: Вчора був кіносеанс: три фільми спеціально показували у кінозалі для членів журі. Тут за нашим вибором: можемо дивитися разом, з іншими глядачами, але рішення кожен приймає на самоті.

Наталія Соколенко: Чи ви правда вважаєте, що фільм, який ви обрали, справді може претендувати на «Оскар»?

Дмитро Десятерик: Я вважаю, що фільм хороший і гідний. Але треба розуміти, що конкуренція жорсткіша, ніж на будь-якому фестивалі. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.