Слухати

Якими є наслідки кібератак на Держказначейство, Мінфін і Пенсійний фонд?

11 грудня 2016 - 11:45 304
Facebook Twitter Google+
Напередодні хакери атакували Міністерство фінансів, Державне казначейство, Пенсійний фонд України та низку інших установ. Вони вивели з ладу комп’ютери та зупинили на деякий час всі платежі в країні

Про наслідки цих кібератак поговоримо з головою Всеукраїнського громадського об’єднання «Українське піратське співтовариство» Сергієм Яригіним.

Ірина Славінська: Що вийшло з ладу в результаті таких кібератак?

Сергій Яригін: В результаті сталося таке. Наступного дня була видана постанова Кабміну про виділення Мінфіну 80-ти мільйонів гривень на обладнання.

Ірина Славінська: Можливо, в результаті атак сталося щось настільки серйозне, що потребувало такої оперативної реакції?

Сергій Яригін: Чи навпаки — всі атаки були причиною того, щоб видати ці 80 мільйонів. Треба розуміти, що кібератаки — це не тільки намагання добратися до якоїсь інформації, це і конкурентні війни в бізнес середовищі чи важелі для того, щоб отримати кошти.

Те, що відбувалося, дуже важко назвати серйозною атакою. Немає даних, що порушені якісь бази даних. Вони залишилися чистими, без втручання.

Ірина Славінська: Всеволод Некрасов в своїй статті на сайті «Економічна правда» пише, що під час 7 грудня низка проведення обов’язкових платежів на сотні мільйонів гривень у Держказначействі та Пенсійному фонд було заблоковано, і ці платежі приходили із затримками або і зовсім не приходили. Він посилається на фахівців із кібербезпеки, які говорять, що реальний масштаб, навпаки, замовчується. Та відсилають до минулорічних атак на Обленерго і аеропорт Бориспіль. Йдеться про те, що, можливо, мережі регіональних відділів Держказначейства ті інших важливих об’єктів можуть бути в зараженому стані.

Сергій Яригін: Згадаємо атаку на Обленерго. Яка була реакція світової спільності тоді, і яка зараз? Зараз світова спільнота мовчить та не звертає уваги на те, що відбулося. А тоді вона одразу почала щось робити для того, щоб убезпечити і себе, і Україну від такого роду атак.

Тобто на мій погляд, те, що відбулося — це не серйозна загроза, а інструмент впливу.

Ірина Славінська: Інструмент впливу кого і на що?

Сергій Яригін: ДФС повинно було передати свої бази даних в Мінфін, і саме в ці дні відбулися ці атаки.

Євген Павлюковський: В тій же статті згадано, що директор компанії, яка виробляє антивіруси, говорить, ще в цих атаках може спостерігатися російський слід. Наскільки ця версія може бути вірогідною?

Сергій Яригін: Я вже наголошував, що світова спільнота не звернула увагу на цей інцидент, що свідчить про те, що це не російський слід.

Євген Павлюковський: Наскільки наші фінансові та банкові електронні системи захищені від кібератак порівняно з європейськими країнами?

Сергій Яригін: Можна сказати, що якість IT-персоналу в державних структурах дуже низької якості.

Євген Павлюковський: З чим це пов’язано?

Сергій Яригін: Із заробітною платою.

Ірина Славінська: Яких цілей можна досягнути, здійснюючи такі кібератаки? Чи можна таким чином вкрасти гроші?

Сергій Яригін: Ні, гроші можна вкрасти іншим чином. Скоріше, це саме важіль впливу. Це конкурентні війни між бізнес структурами, дискредитація однієї структури іншою.

 

 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.