Слухати

За рахунок чого почала зростати економіка України?

08 вересня 2016 - 11:35 221
Facebook Twitter Google+
Економіка показала незначне зростання. Що потрібно зробити, аби стабілізувати цей тренд?

Експерт «РПР» Ілля Несходовський телефоном розповідає про те, чи можна говорити про позитивні тенденції в українській економіці та що потрібно зробити, щоб обережний оптимізм перетворився на стабільний. 

Дмитро Тузов: Чи можемо говорити про отпимізм у контексті української економіки?

Ілля Несходовський: Думаю, такий оптимізм може мати місце. Зростання, яке б в Україні відчули прості люди, на даний момент не відчувається. Це пов’язано з тим, що падіння, яке відбулося за останні два роки, було достатньо суттєвим.

Але оптимізм присутній. Це пов’язано з тим, що на сьогодні в нас є добра новина: МВФ включив Україну в розгляд своїх питань 14 вересня. Із моєї інформації, питання, скоріше, буде вирішено позитивно. Бо основні вимоги, які до нас висували, виконані. А це сума 1 мільярд доларів, що позитивно вплине на ситуацію на валютному ринку.

2fa833f6-0408-46f1-9146-afd244 176 067.jpg

Ілля Несходовський // «Громадське радіо»
Ілля Несходовський
«Громадське радіо»

Щодо підняття в економіці загалом, тут більше будемо говорити про те, чого не вистачає нашим підприємцям. Не вистачає кредитів, інвестицій. Поки в цьому напрямку оптимізм дуже обережний. Є окремі проекти, які реалізовані. Є прихід європейських банків з приводу можливості залучення малого та середнього бізнесу до їхніх програм; підключення до участі в міжнародних тендерах. Але поки це лише підготовка фундаменту, щоб почати будувати будинок.

Дмитро Тузов: Що зараз необхідно зробити на всіх рівнях, щоб обережний оптимізм перетворився на стабільний?

Ілля Несходовський: Тут мають бути позитивні сигнали для світу про те, що стосовно  проблем, з якими постійно стикалася економіка (корупція, проблеми в судових, правоохоронних органах, податкова інспекція, митні органи) йде реальна боротьба та бажання змінити дану систему.

Часто ті заходи, які ми приймали раніше, за всіма мірками мали б спрацювати. Зокрема, боротьба з корупцією митних органів: вона не спрацьовувала не по причині того, що не дуже добре було прописано законопроект, а через те, що люди, які працюють у відповідних органах, на сьогодні не реалізують ту політику, яку в цілому реалізує держава. Навіть при камерах вони умудряються давати гроші у вигляді хабарів. Тут можна тільки звільнити цих людей та набрати інших, поставивши жорсткі вимоги щодо необхідності дотримання законодавства і порушувати кримінальні справи проти попередників, які порушують його.

Мінфін забирає у Державної фіскальної служби їхні корупційні повноваження. 

Якщо проводити паралель стосовно того, як ми почали більш-менш боротися з корупцією, — створення нового органу НАБУ, в який відбувся набір людей за контролем громадськості, що дозволило набрати чесних, відповідальних людей. Мінфін зараз робить щось подібне. Воно забирає у Державної фіскальної служби їхні корупційні повноваження. Це стосується консультування бізнесу, також забирають податкові бази. І, звичайно, позитивним моментом є розвиток електронних сервісів. Ти можеш відкрито подивитися, як сплачуються податки, як ти звітуєшся, які суми маєш сплатити.

Наталія Соколенко: Органам податкової буде припинено сервіс консультування бізнесу?

Ілля Несходовський: Коли податківці працюють безпосередньо з підприємцям, вони мають більше інформації, як їх проконсультувати. Разом з цим у Мінфін з’являється спосіб втручання в цей процес. Адже іноді дають консультації, які суперечать чинному законодавству і фактично вони вирішують, що напишуть у своїх роз’ясненнях, а не що написано у законах. Щоб цього не було, на сьогодні в Податковому кодексі буде прописана норма щодо можливості зупинення таких консультацій.

Наталія Соколенко: Чи ви чули, що Київська міська рада у серпні виділила 3 мільйони гривень для Київської податкової, щоб та проводила консультування і роз’яснення, виховання культури сплати податків. Як ви ставитеся до таких видатків?

Ілля Несходовський: Ефективність таких заходів нульова. Я думаю, не виключено, що це один зі способів списання коштів з місцевих бюджетів. Наскільки я знаю, там ставляться білборди, на яких пишеться, що податки треба платити.

Наталія Соколенко: Чи потрібно врегулювати це на законодавчому рівні, щоб не виникало спокуси списувати мільйони для податкової служби з бюджетів міст?

Члени громади мають посилювати контроль, щоб знати куди і на що йдуть кошти.

Ілля Несходовський: Самі місцеві органи повинні розуміти абсурдність витрачання цих коштів, бо ніякої ефективності від цього нема. Я більше поклав би відповідальність на місцеві органи влади і на те, що люди мають дивитися, куди витрачають їхні кошти. Доходи громад, бюджету місцевих органів влади зросли в рази. Відповідно, члени громади мають посилювати контроль, щоб знати куди і на що йдуть ці кошти.

Дмитро Тузов: Як ви оцінюєте податкове навантаження на різні верстви населення, яким чином воно буде змінено?

Ілля Несходовський: Треба розділяти, який бізнес ми маємо на увазі. Якщо брати малий і середній бізнес, то спрощена система оподаткування на сьогодні є вигідною і достатньо конкурентною, навіть, якщо будемо порівнювати аналоги в Європі. Тут запропонований певний крок — можливість започаткувати бізнес в якості індивідуальної діяльності. Ви заплатили 145 гривень на один місяць, вам непотрібно реєструватись, звітувати і т.д.

Є проблема більш сильного навантаження на прямі податки, особливо, в частині заробітної плати, низького навантаження з інших боків, наприклад, податку на майно. Стоять величезні вілли, а люди, які ними володіють, не сплачують за ці будинки (а це б пішло в місцевий бюджет).

Основна мета: знижувати прямі податки, в основному, на заробітну плату, доводити їх до нормального рівня. Адже оподаткування заробітної плати залишилося високим. Крім перерозподілу від прямих до непрямих податків, необхідно зменшувати видатки з держбюджету (бо на сьогодні вони лишаються завищеними) та підвищувати їх ефективність. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.