Слухати

Загроз щодо коливання гривні немає, — експертка

31 серпня 2016 - 11:21
Facebook Twitter Google+
Галина Третьякова, керівниця Української федерації убезпечення, пояснює, чому і як на курс гривні впливають суб’єктивні фактори
Гроші // ukrtvoru.info

1 449 665 822-5499.jpeg

Галина Третьякова // Укрінформ
Галина Третьякова
Укрінформ

Вчора експерти випустили довідку по валютній ситуації в Україні, яку сьогодні в ефірі «Ранкової хвилі» коментує керівниця Української федерації убезпечення Галина Третьякова.

Ірина Соломко: У нас наразі все одно є послаблення гривні.

Галина Третьякова: Так, але воно незначне. Ми вважаємо, що причина коливання гривні — викуп мінфіном цінних паперів у розмірі 850 млн грн і не зробив так званий «роловер» — знову випустити цінні папери, які будуть викуплені НБУ. Загроз щодо коливання гривні немає, хіба буде паніка населення. Адже саме панічна скупка найбільше впливає на коливання курсу валют, та й загалом суб’єктивні фактори значно впливають на макроекономічні показники.

Андрій Куликов: Розкажіть про вашу організацію.

Галина Третьякова: Наша організація — це бізнес-асоціація фінансових установ України. Ми намагаємось впровадити термін страхування як попереднього фондування. Наприклад, держава збирає податки у спеціальний фонд, щоб потім при форс-мажорі використати ці кошти і виплатити своїм громадянам. Для того, щоб розвантажити держбюджет, придумали приватне страхування. Але ж сам термін походить від слова «страх». В Європі — від «бути впевненим». Таким чином, фондовий ринок, ринок страхування, банкіри створюють фонди, а держава може кошти з цих фондів з розумом розмістити в економічні процеси. Але, на жаль, в Україні ми не маємо довгострокового ресурсу.

Є таке явище, як абсорбція гривні. Це «зв’язування» гривні, яка лежить в кишені у населення. Ними не можна користуватись, бо вони накопичуються, лежать в банках. Багатство нації — те, чим володіє кожна людина, кожне домогосподарство.

Ірина Соломко: Влітку гривня все-таки трималась, незважаючи на невтішну ситуацію з траншем МВФ. Погіршення стану гривні зараз пов’язане із загостренням ситуації на сході?

Галина Третьякова: Тут варто повернутись до суб’єктивного фактору, бо важлива довіра населення, це навіть є однією із частин реформи. Закордоном населення не зберігає гроші у подушках, бо економіка там будується на довірі населення державі, держави фінансовим установам. Те, що раніше називали «диким капіталізмом», у атмосфері довіри призводить до розвитку економіку і валюта не коливається так, як у нас.

Ми зараз тільки почали захищати права людей так званого першого покоління. Це право на життя, громадянські свободи. В Європі за це боролись в 19 столітті. Потім там з’явились соціально-економічні права, які містять право на власність. Ми ще взагалі не почали ще думати, яким чином ми захищатимемо власність. Як тільки ми захистимо свої громадянські свободи і права, ми маємо перейти до захисту права на власність і права на працю. Вже потім — захист трудового колективу, пенсійне, соціальне забезпечення, які є вже похідними.

Ірина Соломко: Яким є ваш прогноз щодо гривні?

Галина Третьякова: Об’єктивних чинників, які б впливали на падіння гривні, немає. Якщо буде здешевлення, то це через суб’єктивні чинники. Нашого резерву достатньо, буде притік від експорту, тому навіть якщо є коливання у бюджеті, то все одно зростання не мало би бути.

Якщо буде потреба витрачати з бюджету більше, ніж ми заклали, тоді буде непланова ситуація. Ми це закриватимемо за рахунок інших видатків.

Ірина Соломко: Є представники бізнесу, які кажуть, що війна — не перешкода для інвестицій. При нормальній стратегії це можна вирішити.

Галина Третьякова: Війна впливає все-таки, але ми зробили багато, щоб сказати, що війна — лише на визначених територіях. Інвестори мають достатньо сигналів щодо цього. На інші території ми маємо залучати інвестиції. На мій погляд як економіста, перемога — це економічна перемога. Наприклад, в Болгарії влада в потрібний час відчула точку біфуркації, кризову точку, в якій змінила шлях країни. І живуть вони непогано.

Мало говорять про рівень контролю держави над фінансовими процесами. Ми маємо виважити, як держава буде контролювати і адмініструвати і наскільки ми маємо тримати свободу підприємницької діяльності. Це і є точка біфуркації, і ми на цьому шляху вже знаходимося.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.