Слухати

Чим децентралізація допоможе селянам у Чернівецькій області?  / Програми на Громадському радіо
Фото з сайту www.goradm.gov.ua / Скачати зображення

Чим децентралізація допоможе селянам у Чернівецькій області?

02 листопада 2017 - 10:00
Facebook Twitter Google+
Що люди знають про реформу децентралізації в Чернівцях і що змінилось за останні роки? Як мешканці гірських сіл відносяться до формування нових громад і нової відповідальності?

img_2622.jpg

Учасники круглого столу //
Учасники круглого столу

«Почули, що в одній школі дали котлету, а в другій не дали. Починаємо з’ясовувати, виявляється, комірник не замовив харчування, в базовому населеному пункті є котлети, а тут немає. Меню в двох навчальних закладах ідентичне. Це робота громади. Сьогодні уже таких питань не виникає. Централізували це питання, тримаємо на контролі», — для голови однієї з об’єднаних територіальних громад Чернівецької області,  Валерія Романенка, реформа самоврядування розпочинається з найбільш прозаїчних речей. З котлет.

Однак на круглому столі в Чернівцях більше говорили про теорію реформ. Тут  зібрались представники різних гілок влади, три голови ОТГ та місцеві й столичні експерти — оцінити виклики, зрозуміти проблеми.

Що ж таке децентралізація, як її розуміють тут, у Чернівцях, на місцевому рівні? 

 

«Основне завдання децентралізації – створити ефективну модель державного управління, в якій би гідне, належне місце зайняла система самоврядування. Ми довгі роки йшли створенням гіперцентралізованої системи державного управління, яка призвела до колосальних негативних наслідків – Майданів, революцій, потрясінь і територіальних втрат.  Ми не можемо повторювати цей досвід. Нам потрібно, щоб місцеві територіальні громади і органи місцевого самоврядування  насправді стали осередками інституційної соціальної, політичної стабільності. Щоб створити ефективну модель відповідальної влади, яка максимально наближена до громадян», — розказав Громадському радіо Анатолій Круглашов, Директор Науково-дослідного інституту Європейської інтеграції та регіональних досліджень Чернівецького Національного університету, координатор Буковинського політологічного центру.

img_2620.jpg

Анатолій Круглашов //
Анатолій Круглашов

Суті нових законів, які ухвалюються, часто люди не розуміють, дослуховуються до політиків, а ті, в свою чергу, політизують теми, часто інформацію подають викривлено, в чорному або білому світлі, кажуть учасники заходу. Тому і про децентралізацію можуть мати викривлену інформацію, не розуміти її суті або не мати інформації взагалі – через проблеми з телевізійним сигналом, наприклад.  

«Тільки 20% населення проінформовані. Чим це може бути викликано? Ми взагалі маємо велику проблему комунікації. Ми вважаємо, що регіональне телебачення покриває всю область, а цього не відбувається. В Мамализькій громаді, наприклад, ловлять наше центральне телебачення. Не кажучи вже про райони, які ніби знаходіться на рівнинній місцевості. Кременецький, Сокірянський райони теж відрізані від регіонального телебачення. А Чернівецька область має специфіку гірських районів, то там регіональне телебачення теж не ловить» — каже експерт з питань децентралізації, викладач кафедри політології, представник офісу реформ «Асоціації міст України», Тарас Галавка.

«Зміни до конституції перебувають у підвішеному стані, ми розуміємо, що в такому варіанті, коли вони пройшли вже Конституційний суд, вони проголосовані цією Верховною Радою точно не будуть. Водночас, не ініційований розподіл цих змін, які мали б забезпечити реформи децентралізації і врегулювати статус тих окупованих територій на сході України, бо вони пішли пакетом, і, власне, через цей пакет постраждала наша децентралізаційна частина. Тому, що частину реформу готові були голосувати депутати, частину ні, але щоб процес розпочинати, проголосували. Не прийнята низка законодавчих і нормативних актів, зокрема, врегулювання питань у бюджетному кодексі, передачу земель, такі, які би вирішили питання із спроможністю громад і надали би їм бюджетні повноваження. В тому числі, і закон про службу в органах місцевого самоврядування», — вважає він.

img_2634.jpg

Аркадій Шова //
Аркадій Шова

Аркадій Шова, голова Мамализької ОТГ каже – на рівні ОТГ хочуть зробити  кращим надання послуг населенню.

«Через специфіку нашої території – до нас вкрай важко доходили гроші і все інше, особливо до віддалених сел. Коли були дотації з районних або обласних бюджетів, до сел це доходило дуже важко. Ми хочемо вирішувати проблеми на місці, не чекаємо, що хтось їх вирішить замість нас»», — каже він.  

Брак інформації призводить до конфліктів, сварить людей і заважає змінам на місцях, розповідає місцева депутатка, Альона Гливко.

Більшість громади не знає і не уявляє, куди вона записана. Сприймається по-різному навіть на рівні однієї Чернівецької області. Десь люди активно включились в цей процес, вони бачать в цьому майбутнє із залученням державних коштів, і бачать розвиток інфраструктури, десь люди пасивні, і кажуть: добре, сьогодні Київ гроші дає, а завтра вони закінчяться, і якщо завтра не буде ніякої субвенції, то який сенс об’єднуватись, ліквідовувати школу, укрупнюватися, і що буде далі? Але все-таки процес триває», — каже депутатка.

img_2623.jpg

Христина Марчук //
Христина Марчук

Кількість ОТГ в Чернівецькій області постійно зростає, на кінець року їх буде уже 26, коментує Христина Марчук, чиновниця Чернівецької обласної державної адміністрації:

«У нас в області на кінець року буде 26 ОТГ. На даний час ми маємо 18 громад, де вибори вже відбулись, і 8 громад, де мають відбутись вибори. Ці громади об’єднують майже третину населення області», — каже  Христина Марчук, яка очолює відділ з питань децентралізації управління з питань децентралізації та розвитку місцевого самоврядування департаменту  регіонального розвитку Чернівецької ОДА. Вона пояснює яку підтримку мають громади від держави, і як це виглядає, за якими схемами працює.

 «Обї’єднані громади мають кілька інструментів державної підтримки. Перший – це субвенція на інфраструктуру. Це окрема сума, яка закладається в державний бюджет. Вона гарантована кожній громаді. Є інші джерела залучення коштів – Державний фонд регіонального розвитку, де закладені досить великі суми коштів, і щороку вони зростають. В цьому році це було три з половиною мільярди гривень. Але ці кошти отримують на основі конкурсного відбору»

До речі, за загальним рейтингом стану впровадження децентралізації, який оприлюднено на сайті Міністерства регіонального розвитку, станом на 10 жовтня цього року в рейтингу областей по кількості об’єднаних громад  Чернівецька знаходиться на 7 місті. Перше місце займає Хмельницька, далі Житомирська, Чернігівська, Волинська, Дніпропетровська, Запорізька.

Марія Лебедєва, для Громадського радіо

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю видання і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу».

rfr_logo.png

Реформи //
Реформи

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.