Слухати

Як працює ринок енергоаудиту?

03 квітня 2017 - 12:24 262
Facebook Twitter Google+
Що таке енергоаудит, і навіщо він потрібен в будинках?

У студії Громадського радіо в рамках спільного проекту з громадянською мережею «Опора» — керівник навчального центру Асоціації енергоаудиторів Вадим Литвин

Ірина Славінська: Що таке енергоаудит?

Вадим Литвин: Енергоаудит — це обстеження будівлі з метою визначення її стану з погляду енергоспоживання та комфорту мешканців і підготовка рекомендацій щодо зниження енергоспоживання та покращення комфорту.

Ірина Славінська: Давайте опишемо процедуру.

Вадим Литвин: По суті, енергоаудитор — це лікар, який проводить діагностику будинку. Якщо ви відчуваєте, що платите забагато, якщо вам некомфортно у своєму будинку, час звернутися до енергоаудитора. Він проаналізує енергоспоживання вашого будинку і надасть свої рекомендації.

Любомир Ференс: Де знайти енергоаудитора?

Вадим Литвин: Наразі енергоаудиторів достатньо багато. Це можуть бути як компанії, так і окремі енергоаудитори. Енергоаудитори є в комунальних і державних підприємствах.

Любомир Ференс: Кілька місяців тому Олексій Тихонов у студії Громадського радіо розповідав про те, що збирає гроші на сайт, де були б показані будинки по Києву, і до кожного будинку була б прив’язана ціна. Так люди могли б бачити, що хтось платить менше. І тоді б у них виникало питання, чому вони платять так багато. Це стимулювало б людей проводити енергоаудит і утепляти будинки.

Вадим Литвин: Це дуже корисний сайт. Але, насправді, більшість наших будинків, які були збудовані до 2006 року, потребують цього. Крім того, наш досвід роботи з будинками, збудованими після 2006 року, показує, що там теж є потенціал.

Перший етап — це порівняння будинків. Але це не межа. Дуже багато речей можна зробити за невеликі кошти, і енергоаудитор може побачити ці можливості збоку.

Що людина має отримати після енергоаудиту? По-перше, перелік заходів для покращення ситуації або констатацію того, що все нормально. По-друге, інформацію про те, скільки це коштуватиме, скільки це дозволить зекономити і за скільки це окупиться.

У більшості наших будинків починати треба не з утеплення, а з обліку і систем регулювання.

Зараз розглядається закон про енергоефективність будівель. Але все, щоб робити будинки енергоефективними, є вже зараз. Законопроект передбачає введення сертифікації будівель. Це допоможе відповісти на питання, скільки цей будинок споживає і до якого класу він належить.

Ірина Славінська: Йдеться про атестацію новіших будівель?

Вадим Литвин: Що стосується новобудов і будівель, які будуються і реконструюються, вже зараз діє ДБН (Державна будівельна норма). Щоб зрозуміти, що в нас зі старими будинками, повинна проходити сертифікація.

Ірина Славінська: І от скептичний слухач запитує: «І що?»

Вадим Литвин: А тут виходить енергоаудитор, який визначає стан будинку і каже, що робити далі. Ніхто не забороняє робити це вже зараз.

Ірина Славінська: Хто за це має заплатити?

Вадим Литвин: По суті, за все заплатимо ми, мешканці будинків. Ми заплатимо або безпосередньо виконавцю таких робіт, або ми заплатимо через наші податки.

Ірина Славінська: Чи йдеться про те, що мешканці багатоквартирного будинку мають скинутись по 100 гривень наприклад, щоб це зробити? Чи це має робити ОСББ або управляюча компанія?

Вадим Литвин: Це вигідно, перш за все, мешканцям. Найкращий варіант — це ОСББ. Це структурований орган, який може виступати замовником. Крім того, ОСББ складається з тих самих мешканців будинку.

Стандартний енергоаудит 100-квартирного будинку коштує близько 15-20 тис. гривень.

По-перше, ви, може, одразу «відіб’єте» ці гроші за рахунок економії в платіжках. По-друге, ви не витратите зайвого. Тому що ті ж самі «теплі кредити» не потребують обов’язкового енергоаудиту. Тобто якщо ви обрали технології, які входять в реєстр, вам видадуть цю компенсацію. Але не факт, що вам треба було міняти вікна на сходових майданчиках або утеплювати горище, бо це окупається за 30 років. Може виявитись, що були набагато дешевші заходи, які можна було впровадити і отримати ефект з економії на платіжках.

Ірина Славінська: Як працює ринок енергоаудиту? Це ринок між кількома компаніями чи йдеться про більшу екосистему?

Вадим Литвин: Компаній вже достатньо багато. Ми на базі Асоціації енергоаудиторів проводимо тренінги для майбутніх енергоаудиторів. Через цей тренінговий центр пройшло близько 200 людей. Є попит. Відповідно, з’являється пропозиція. З’являється ринок. Якщо тарифи залишатимуться високими, ринок аудиту існуватиме незалежно від того, приймуть закон чи ні. За останні 2-3 роки в секторі житлових будівель попит зріс.

Зараз роздаються кошти на різного роду програми. Важливо, щоб витрачання державних коштів йшло планомірно і можна було відслідкувати ефект.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.