Слухати

Децентралізація змушує чиновників швидко змінюватися, - Гошовський

02 січня 2018 - 14:51
Facebook Twitter Google+
Внаслідок децентралізації міста отримали багато повноважень і нові моделі управління фінансами, тому чиновникам потрібно швидко змінюватися
Василь Гошовский // Громадське радіо

Так вважає Василь Гошовский, колишній директор Агенції розвитку міста Миколаєва, з яким ми поговорили про підсумки дворічної роботи

Ірина Соломко: 27 січня 2016-го року була офіційно створена Агенція розвитку Миколаєва. Скоро можна буде святкувати дворічний ювілей. З одного боку, це ніби і мало, але з іншого – досить багато, тому що вдалося зробити немало. І це при тому, що середовище Миколаєва досить токсичне до якихось змін чи нових моделей.

Василь Гошовский: Так, насправді, Агенція проіснувала два роки, і дійсно я можу сказати, що це не була легка робота. Коли в жовтні 2017-го року я звітував перед Наглядовою радою, я сказав: «Ще ніколи мені не вдавалося зробити так небагато такими великими зусиллями».

Ірина Соломко: Вам так заважали?

Василь Гошовский: Річ не тільки в тому, що хтось спеціально заважав. Було приділено багато уваги, щоб діяльність виконавчої влади в Миколаєві була максимально відкритою, і, відповідно, за кожним нашим кроком було дуже багато уваги, критики, сумнівів, і багато очікувань було покладено на те, що ті результати, яких ми маємо досягти, будуть суттєвими. Я не можу сказати, що чинився системний спротив, оскільки зараз сама система органів місцевого самоврядування в Миколаєві досить слабка. Внаслідок реформи децентралізації міста зараз отримали багато повноважень, нові моделі управління фінансами, тому чиновникам потрібно швидко змінюватися.

Ірина Соломко: Потрібно нагадати останні події в Миколаєві, коли міська рада звільнила міського голову. У вас була прогресивна адміністрація міста і опозиційна та ворожа міська рада. Ця модель і пояснює, в яких умовах довелося працювати, так?

Василь Гошовский: Дійсно, політична ситуація була надзвичайно складна в Миколаєві з самого початку. З 54 депутатів Миколаївської міської ради 26 – це депутати Опозиційного блоку, а також представлені три партії: БПП, «Наш край» та «Самопоміч». Партія «Наш край» складалася теж з депутатів зі стажем, і ці люди не були відкритими до змін, ставилися критично до всього нового, що пропонувалося. І я б сказав, що наша дія на початку – це була дія-провокація. Ми провокували депутатів і чиновників міської ради  тим, що пропонували нові інноваційні проекти, робили все швидко, прозоро, відкрито. Це не було для них нормальним видом діяльності, тому, звичайно, нас сприймали як щось незрозуміле і вороже.

Коли почалися перші результати, трохи змінився підхід, але тим не менш, складнощі залишалися. Політична ситуація була досить складна, міський голова постійно мусив перебувати в торгівлі з міською радою. Наприклад, він говорив, що хоче відремонтувати міську лікарню, а депутати кажуть, що хочуть це, це і ось це. Такі торги були досить складні, часто пропонувалися такі компроміси, на які не готовий був іти міський голова. І, напевно, накопичення цих невирішених питань, де він не міг переступити через свої принципи, призвело до того, що вони всі об’єдналися навколо ідеї звільнення міського голови.

В Україні склалася загалом досить цікава система управління, коли міські голови не з найкращою публічною репутацією часто виявляються дуже успішними в реалізації інфраструктурних проектів. Наприклад, є місто Харків, де 60-70% містян підтримують свого міського голову та його команду. І це пов’язано, в першу чергу, з тим, що місто дуже гарно виглядає, воно комфортне і зручне для проживання. Тому вони готові закрити очі на те, що підрядники пов’язані.

Ірина Соломко: Тобто на корупцію?

Василь Гошовский: Так.

Ірина Соломко: Чи може мер-корупціонер бути мером-інноватором?

Василь Гошовский: В мене з цього приводу є особиста думка про те, що в Україні зараз така соціально-економічна ситуація, що мер-корупціонер точно буде інноватором. Адже через те, що зараз дуже потужний громадський контроль, йому потрібно знаходити нові схеми. А оскільки інновація – це робити щось в новий спосіб, то він буде інноватором.

Ірина Соломко: Ви сказали, що мер Миколаєва був залежний від ради, Агенція — так само? Адже серед її засновників є і міськрада, і адміністрація?

Василь Гошовский: Ні, засновниками Агенції є Миколаївська міська рада, це депутати, а керуючий орган Агенції – це виконавчий комітет миколаївської міської ради. Тому рішення щодо того, як має працювати Агенція, на перших початках приймав виконавчий комітет. Це затвердження штатного розпису, фінансового плану, всіх оперативних документів. Потім в серпні 2017-го року була створена наглядова рада, яка є дуже дієвим органом, як на мене, особливо в тих умовах, які є в цій державі, в тому числі в Миколаєві. Я прихильник того, що наглядові ради необхідно створювати при ключових органах, особливо тих, які контролюють монопольні сфери муніципальної діяльності – водоканали, теплокомуненерго…

Коли ми говоримо про Агенцію розвитку, то члени наглядової ради – це представники місцевого бізнесу, які інвестують гроші в місто і мають розуміти, як місто має розвиватися. Наглядова рада має право скасувати будь-який наказ директора, має право доступу до всіх фінансових документів, має право рекомендувати звільнити директора, і міський голова буде розглядати це питання. Найголовніше — вони затверджують щорічний звіт директора і план на наступний рік. Без цього директор не може забюджетуватися, а якщо звіт не буде визнано задовільним, то директор мусить прощатися зі своєю роботою.

Це дуже дієвий інструмент – наглядова рада, і я дуже рекомендую її створювати. Єдине, що не потрібно перетворювати її в експертні громадські ради,  там де говорять про все і ні про що. Там мають бути люди, які є спеціалістами та кінцевими бенефіціарами.

Ірина Соломко: Я чула про те, що в Україні активно створюють Агенції розвитку, але не чула, щоб при них створювалися наглядові ради. В цьому плані Миколаїв був піонером?

Василь Гошовский: Так, хоча, відповідно до профільної постанови Кабінету Міністрів, яка затвердила типовий статут Агенції регіонального розвитку, в ньому є розділ 8 – наглядова рада. І наш регулятор в даному випадку рекомендує при всіх Агенціях створювати наглядові ради саме з такими схожими повноваженнями.

Ірина Соломко: Які проекти ви вважаєте найбільш вдалими і інноваційними за два роки робити Агенції?

Василь Гошовский: Я б розділив на три короткі блоки. Перший – Агенція розвитку бюджетувалася за рахунок міського бюджету, і потрібно було одразу сказати, як ці кошти будуть повертатися в місто. На використаних 1 млн 600 тис грн за той період, який пропрацювала Агенція, було залучено 5,5 млн гривень грантових коштів, які Агенція залучила на власний рахунок. Ці кошти були витрачені на заходи Миколаївської міської ради та міста Миколаєва.

Ірина Соломко: На проекти розвитку?

Василь Гошовский: Так, на проекти розвитку. Ми загалом реалізували трошки більше 40 проектів, було налагоджено процес залучення грантів саме  на написання заявок, було написано 41 заявку у 2016-му році, близько 80 заявок у 2017-му році. І завдяки тому, що ми постійно подавали аплікаційні форми на різні проекти, в різні установи міжнародно-технічної допомоги, нам і вдавалося залучати ці кошти. Це те, що стосується фінансової роботи.

Далі – куди саме використовувалися ці кошти. Один з найуспішніших проектів агенції – це проект «Інвестуй в Миколаїв», створення порталу, відеоролика. Ми робили презентацію, після того були опубліковані статті, і ми тоді побудували хороші стосунки з тими підприємствами, які вже працюють в Миколаєві. Почали працювати над тим, щоб залучати нових інвесторів, тих людей, які хотіли б продовжити працювати як з внутрішніми інвесторами, так і з зовнішніми.

Крім того, ми реалізовували нашу діяльність за трьома іншими напрямками, крім інвестиційної привабливості, це інфраструктурні проекти. Ми повністю опрацювали заявки з Європейським банком реконструкції та розвитку. Це проект по відновленню і закупівлі нового громадського транспорту в місті. Зараз йде технічний аналіз процесу, і у 2018-му році буде підписано кредитну угоду, якщо депутати підтримають цю ідею. Там  буде теж грантова складова, порядку 2 млн євро.

 Ірина Соломко: 2 млн євро – це в цілому угода?

Василь Гошовский: Ні, загальна угода передбачається до 10 млн євро запозичення, і 2 млн євро кредиту фонду «Чистих технологій» за рахунок того, що ми зменшимо кількість маршруток, які їздять на солярці та газі, і збільшимо кількість електротранспорту, який вважається більш екологічно чистим.

Ірина Соломко: Скільки планується закупити тролейбусів?

Василь Гошовский: Відповідно до того проекту, який ми розробили, пропонується закупити від 48 тролейбусів. Це залежить від ціни тролейбусів на торгах, яка буде безпосередньо визначена відповідно до технічного завдання.

Ірина Соломко: Яка це частина від того парку, який би хотілося оновити?

Василь Гошовский: На сьогодні в Миколаєві близько 30 тролейбусів, це ті, які щодня виходять. Загальний парк, здається, 36, але деякі тролейбуси перебувають в ремонті, тому що їх середній вік близько 27-28 років.

Ірина Соломко: Тобто, по ідеї, цей проект зможе повністю оновити тролейбусний парк?

Василь Гошовский: Загалом, зараз в українських містах надзвичайно зношений рухомий склад, і дуже багато міст закуповує новий транспорт.

Повертаючись до проектів Агенції, в нас був ще один напрямок роботи – це урбаністика. Це був важкий напрямок, виходячи з кадрового потенціалу, оскільки урбаністика сьогодні в Україні лише розвивається. Тому довелося навчити людей перейняти багато досвіду деяких наших міст або з-за кордону. І ми вперше в Україні провели конкурс на перепроектування реконструкції центральної площі міста. Розробили стратегію розвитку найбільшого парку в місті – Парку перемоги. Цього року ми його презентували, і будь-хто може його подивитися, адже під кожен проект ми робили сайт, щоб він був максимально публічним. І на ці два публічні проекти було залучено понад 30 тис. людей, яких ми опитували та долучали до наших проектів. І якщо ви зайдете на сайт park.mk.ua, то ви зможете побачити результати нашої роботи по парку. Я дуже пишаюся тим, що команда по парку змогла зробити надзвичайно велику роботу, і це є досвід, яким ми хочемо ділитися з Україною.

Ірина Соломко: Це — проектна документація, так? Потім вона передається на затвердження міськради, яка має виділити кошти на те, щоб це реалізувати? Тобто 2018-ий рік має стати роком реалізації тих напрацювань, які ви розробили за 2017-ий рік?

Василь Гошовский: Так, як тільки ми презентували в листопаді 2017-го року стратегію парку, одразу міська рада заклала близько 20 млн грн, щоб в наступному році вже реалізовувати проекти. Спочатку ті, які менш складні, а потім – переходити до реалізації все більш складніших проектів. Крім того, ми проводили архітектурний конкурс. Це був конкурс на розробку найкращої концепції вуличного громадського туалету. Як це не смішно, але на сьогодні немає архітектурних рішень, якісних в цьому плані. Тепер ми маємо гарну концепцію, яку ми будемо перетворювати в проект.

І останній напрямок роботи Агенції, де роботи було найбільше, але проекти були найменші, проте найважливіші – це проекти роботи з громадянським суспільством. Це навчання, і ми створили ресурсний центр громадських ініціатив, де ми давали можливість вчитися, надавали методологію написання грантів і намагалися максимально активізувати громадськість в Миколаєві, щоб люди розуміли: потрібно об’єднуватися в громадські організації. Ми намагалися активізувати органи самоврядування населення, співпрацювали  з ОСББ в Миколаєві, щоб передати їм можливості та інструменти, де брати гроші, як утеплювати будинки, як управляти своїми органами самоврядування.

На жаль, в Миколаєві слабко розвинена громадська активність через специфіку міста, місто було закритим всю свою історію, тільки з 1994-го року місто відкрило свої ворота і перестало бути закритим, військовим, мілітаризованим, промисловим центром України. І я маю сказати, що люди не раді з того, що так сталося, тому що, коли місто було закрите, в них була хороша робота, вони отримували гарну зарплату. І зараз, коли проводиться опитування, однією з головних проблем люди називають те, що в місті відсутня промисловість, а головним завданням органів місцевого самоврядування вони бачать відновлення цієї промисловості. І, якщо не враховувати соціальне становище — бідність, відсутність коштів та дорогі комунальні послуги, то саме розвал промисловості – головна проблема в місті, як вважають люди.

Тому для нас була важливою робота з інвесторами, і ми головним чином прораховували, скільки буде створено в місті робочих міст з заробітною платою, не менше, ніж 7 тис. грн. 

Ірина Соломко: І які в цьому напрямку результати?

Василь Гошовский: Результати досить непогані. По-перше, завдяки підняттю мінімальної заробітної плати, підвищився середній розмір зарплати, в Миколаєві він складає близько 7 тис грн на сьогодні. І завдяки тому, що ми провели переговори і тому, що було відпрацьовано органами місцевого самоврядування стосовно виділення земельних ділянок, зараз буде збільшено промислові потужності компанії Sandora, Electoliz і так далі. Внаслідок того зростуть робочі міста.

Ірина Соломко: Яка зараз ситуація в місті, оскільки мера немає?

Василь Гошовский: Сьогодні є міська рада, яка вирішила, що зняття міського голови дозволить їм більш ефективно працювати. Чи у власних інтересах, чи в інтересах громади — це вирішувати виборцям, але зараз вони стараються максимально швидко і ефективно освоїти кошти міського бюджету для реалізації проектів. Я думаю, що найближчим часом ми побачимо результати цієї роботи і зможемо дати їм оцінку.

Проте хочу сказати, що вдалося залишити Сенкевичу і тій команді, яку він привів. Дуже важко буде тепер працювати по-старому, тому що закладено дуже багато прозорих інструментів. Місто Миколаїв минулого року посіло четверте місце за рейтингом Transparency International Україна. Більше того, зараз зроблено кадастрову карту, і видно, які ділянки виділяються в місті.

Тому оцінку ми будемо давати пізніше. Я думаю, що Сенкевич буде боротися за те, щоб стати міським головою, і люди тепер матимуть можливість порівняти те, що було раніше і те, що буде тепер. Загалом, я з оптимізмом дивлюся на Миколаїв, тому що це надзвичайно красиве місто, яке надихає, і яке недооцінене сьогодні українцями. Я вірю в це місто. 

Програма створена за сприяння проекту «ДЕСПРО». Проект не обов’язково поділяє точку зору авторів програми та її учасників, яка була висловлена в програмі. Почуймося!

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.