Слухати

Фіналом децентралізації має стати перенесення столиці з Києва, — Ганущак

14 листопада 2016 - 17:46
FacebookTwitterGoogle+
Юрій Ганущак, експерт Реанімаційного пакету реформ переконаний: наздогнати Європу Україна зможе лише впроваджуючи оригінальні рішення, зокрема, змінивши місто-столицю

Ірина Соломко: На минулому тижні профільний комітет нарешті погодив розгляд у другому читанні законопроекту 4772, який називають закон олійної плями, тобто законопроект про приєднання громад. Чи можемо ми сподіватися, що на цьому тижні він, нарешті, буде винесений в зал та проголосований?

Юрій Ганущак: Сподіватися можна, але питання: чи вистачить голосів і присутності депутатів в залі. Якщо це буде зроблено, ми перейдемо Рубікон по реформі. ЇЇ вже не можна буде зупинити.

Ірина Соломко: Але на порядку денному цих законопроектів ще немає.

Юрій Ганущак: Їх можуть включити сьогодні на Погоджувальній раді. Є надзвичайно велика зацікавленість і уряду, і на місцях. Депутати знають про цей закон. Не думаю, що буде спротив. Хіба що з боку партій та фракцій, які були завжди проти реформ як таких.

Ірина Соломко: Традиційно це Батьківщина та Опозиційний блок. Чи є шанс, що проголосують інші.

Юрій Ганущак: Сподіваюся на це, оскільки всі партії декларували, що вони за децентралізацію. Настав час виконувати обіцянки.

Ірина Соломко: Зараз незрозуміла ситуація з Самопоміччю. Спочатку вони підтримували реформу, потім розпочалась якась дивна критика, і під час голосування у першому читанні вони не дали своїх голосів. Ми можемо сподіватися, що наразі ситуація змінилася?

Юрій Ганущак: Об’єктивно — так. Успіхи децентралізації показують, що проект не є ризикований з електоральної точки зору. Більше того, досить багато об’єднаних громад створюються саме на Західній Україні, де Самопоміч сподівається на електоральну базу. Свобода минулого року блокувала цей процес, і де та Свобода зараз?

Крім того, Самопоміч включила певні свої вимоги в законопроект в частині мораторію біля великих міст.

Ірина Соломко: Поясніть, будь ласка, що це означає?

Юрій Ганущак: Йдеться про те, що виникають проблеми навколо міст, коли землі відходять сільським громадам. Тоді місто втрачає територію для розвитку. Більш того, території буквально приватизуються місцевими князьками, які об’єднали одне-два села з трьома тисячами населення, і диктують свою волю у великому місту.

Ірина Соломко: Такі прецеденти вже були?

Юрій Ганущак: Вони спостерігаються зараз.

Ірина Соломко: Де саме?

Юрій Ганущак: В Одеській області, в Сичавці місцевий олігарх хоче зробити громаду з виходом на південний порт, а це є фактично територія міста Южне, яке будувалось, щоб обслуговувати порт. Але сам порт знаходиться на території сільської ради Сичавка, і відповідно, олігарх хоче створити там громаду, щоб диктувати свою волю великому місту, і Одесі, до речі, так само. Тобто завжди є паразити на проблемах держави.

Ірина Соломко: Це проблематика саме обласних центрів?

Юрій Ганущак: Це проблема великих міст. Для маленьких місць це не так гостро стоїть, там ціна питання набагато нижче.

Звичайно, мова не йде про міста-сателіти, наприклад, навколо Києва — Бровари, Боярку, Вишневе, які загалом мають економічний потенціал, та між ними та Києвом йде обмін ресурсами.

Цей мораторій стосується всіх великих міст. У перехідних положеннях закону № 4772 ми зазначили, що до законодавчого врегулювання функціонування агломерацій зони впливу таких міст — до 12 кілометрів від межі цього місту, і вони нікому не відходять, за виключенням, якщо хтось добровільно приєднатися до цього міста.

Ірина Соломко: Тобто це така певна подушка для великих міст?

Юрій Ганущак: Так, і тут не тільки питання розвитку. Є чотири елементи, які життєво необхідні для такого міста: це водозабір, водовідведення, полігон побутових відходів і цвинтар. Як тільки ці місця виходять з під контролю міста, то виникають величезні проблеми.

Тому я бачу врегулювання цього питання в тому, що треба внести зміни до постанови про методику формування перспективного плану, де зафіксувати, що ці місця мають бути резервовані саме для цієї міської громади. І друге — потрібно внести зміни у закон про співробітництво, де записувати, що в зонах агломерації є обов’язковим укладання договорів про співпрацю на принципах добросусідства і встановлювати гаранта таких договорів, яким може бути тільки Кабінет Міністрів.

Ірина Соломко: Тобто йдеться про те, що громадам, які розташовані біля міст, забороняється об’єднуватися, не приєднуючись до цього міста. А якщо ці громади вирішили приєднатися до міста, то вони таку можливість матимуть?

Юрій Ганущак: Мається на увазі встановлення мораторію, і під час цього мораторію будуть саме такі правила гри. Але це ще не означає, що саме такі правила будуть діяти і надалі. Це тільки в теорії зона впливу міста становить 20-30 кілометрів, а на практиці велике місто — це особливий спосіб життя. Насправді, місто не хоче сіл, і села не хочуть міста. І цей факт потрібно регулювати співпрацею, зокрема, і на законодавчому рівні.

Якщо поміняти столицю і винести її із Києва, то Україна зможе отримати одразу ті бонуси, які дозволять їй догнати Європу

Україні пощастило, що немає зосередження та скупчення людей в одній лише київській агломерації. Ми маємо шанси гармонійно розвивати і Дніпро, і Харків, і Львів, і Одесу і, дасть Бог, Донецьк, а також Вінницю. А якщо поміняти столицю і винести її із Києва, то Україна зможе отримати одразу ті бонуси, які дозволять їй догнати Європу. А наздогнати ми можемо, впроваджуючи тільки оригінальні рішення. І, якщо децентралізація в Україні пройде, як заплановано, то в нас буде найкращий приклад у європейській історії.

Отже, нам пощастило, що в нас є такі центри, і ми зараз маємо врегулювати розвиток так, щоб місцева олігархія не змогла прибрати до рук ці території. Потрібно захистити міста в частині життєво важливих об’єктів для цих міст. Зараз багато хто ще не розуміє цих речей, але бізнес дуже швидко втямив, як можна вкласти невеликий капітал, і заробити гроші, не напружуючись.

Зараз від вирішення законодавчого питання щодо вищезгаданих законів багато чого залежить. Навіть, сам факт прийняття закону про порядок приєднання, різко активізує місця обласного значення.

Ірина Соломко: Що ви маєте на увазі, коли говорити що столицю потрібно перенести?

Юрій Ганущак: Саме це і маю на увазі. Справа в тому, що Київ починає шантажувати державу. В часи буремних подій концентрація величезної кількості людей паралізує і місто, і державу. Ви собі уявляєте революцію у Штатах? Я — ні. Тому що Вашингтон абсолютно не призначений для величезних мітингів та демонстрацій.

Ірина Соломко: Це тільки ідея?

Юрій Ганущак: Це рішення обговорюється давно. На перший погляд, виглядає авантюрним. Але з точки зору розвитку території було б абсолютно правильним. Звичайно, не можна не звернути увагу на те, що є певна сакральність, і тому місце для нової столиці має бути сакральним.

Це має бути місто, рівновіддалене від основних центрів впливу, тому що в Києві зрослася адміністративна і економічна еліта, і цей факт погано впливає на розвиток країни. Адже гроші мають робитися кругом по країні, а не стягуватися в одне місто.

Я говорю про це абсолютно серйозно, і колись це питання буде розглядатися, але я як експерт маю заглядати на 5 років вперед. Наразі це питання гостро не стоїть, але якщо керівництво міста буде шантажувати центри в бюджетному плані, то влада країни замислиться над цим питанням.

Держави, де столиця є десь збоку, мають набагато кращий розвиток, ніж інші країни. Я думаю, ми прийдемо до цього, коли децентралізація покажи свої успіхи

Ми вже маємо негативні речі. Наприклад, у Верховній Раді давно лежить проект про зміни у системі управління міста Києва, тобто розділення функцій голови держадміністрації і міського голови.

Але, звичайно, президент і політична еліта не хочу цього, бояться, що міський голова буде обраний від опозиції. Як тоді ним керувати? Такий принцип, що префект або голова держадміністрації носить контрольні функції, а не «рулить», поки що важко сприймається. Також важко сприймається те, що міський голова відповідальний за комунальне господарство, а не за все.

Тому роблять все, що вибори виграв саме той, хто потрібен. І якраз, коли йде децентралізація, це питання потрібно вирішувати, і воно буде вирішено. І тоді мої слова, що столиця в мегаполісі — не найкраще рішення, знайде підтримку. А взагалі держави, де столиця є десь збоку, мають набагато кращий розвиток, ніж інші країни. Я думаю, ми прийдемо до цього, коли децентралізація покажи свої успіхи.

Ірина Соломко: Який прорив ми очікуємо, якщо депутати на цьому тижні проголосують за закон 4772?

Юрій Ганущак: Я очікую, що в 2017 році при затвердженні цього закону, ми зможемо закінчити перший етап децентралізації, тобто проведення адміністративно-територіальної реформи. До речі, це найлегший етап, тому що він продуманий найкраще з усіх, а, по-друге, це технічні речі. Найважчий етап — це урегулювання повноважень. Воно почалося, але важко йде, тому що кожне Міністерство вважає, що воно найголовніше у децентралізації.

Також буде надзвичайно важкий етап — це встановлення системи контролю за законністю актів органів місцевого самоврядування. Не можна залишити органи місцевого самоврядування без контролю, якщо передаються величезні повноваження.

Програма створена за сприяння проекту «ДЕСПРО». Проект не обов’язково поділяє точку зору авторів програми та її учасників, яка була висловлена в програмі. Почуймося!

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.