Слухати

Мене не влаштовує громада менше, ніж десять тисяч населення, — Степан Барна

08 серпня 2016 - 19:27 239
Facebook Twitter Google+
Степан Барна, голова Тернопільської ОДА обіцяє не тільки зберегти темпи об’єднання громад, які були минулого року, але й перейти на новий більш якісний рівень їхнього формування

stepan_barna.jpg

Степан Барна // «Громадське радіо»
Степан Барна
«Громадське радіо»

Ірина Соломко: Якими темпами просувається децентралізація на Тернопільщині?

Степан Барна: Шлях децентралізації непростий. На самому початку дороги люди мало розуміють, про що йде мова. Це ж не тільки передача повноважень на місця, але й реальна влада і фінансові можливості.

Успіх децентралізації полягає в тому, щоб максимально передати можливості на місця і надати більше можливостей цим органам, громаді та голові громади, щоб вони могли вирішувати ці проблеми.

Те ж саме стосується сфери медицини на всіх рівнях, адміністративних та інших послуг, які зараз надає держава.

Ірина Соломко: Люди спочатку з великим застереженням ставилися до децентралізації. Чи залишається ця тенденція і досі?

Степан Барна: Тернопільська область, певна, пройшла найдовший шлях. По-перше, обласна рада попереднього скликання категорично відмовлялася затверджувати Перспективний план об’єднання громад. Це робота політичних сил, які є противниками децентралізації, і які говорять, що децентралізація покликана знищити село, закрити церкву та знедолити людей.

Але, насправді, ми отримали зворотній результат. Процес децентралізації, який був запущений мною в рамках Тернопільської області і квітні минулого року, дав плоди.

Ірина Соломко: Як вам вдалося запустити цей процес?

Степан Барна: Через створення об’єктивної робочої групи, у яку увійшли представники районних рад та міст Тернопільської області з тим, щоб максимально забезпечити публічність процесу формування територіальних громад на рівні області.

Саме тому ми вийшли з пакетом формування перспективного плану на 35 об’єднаних громад. Але обласна рада відмовилась затверджувати цей план. Тому ми це питання вирішували на рівні Верховної Ради. Нам вдалося провести 26 територіальних громад, які стали учасниками виборчого процесу. Отже, на сьогодні ми маємо очевидний результат. Він показовий для всієї країни.

Ірина Соломко: Задача вашої робочої групи була максимально мобілізувати громаду до об’єднання? Які аргументи ви використовували під час цього діалогу?

Степан Барна: По-перше, це робота з місцевими елітами. Треба зрозуміти, що вся відповідальність лягає на плечі тих людей, які працюють на місцях.

Далі — конкретні показники. Ми говоримо про місцевий бюджет, як він формується? Звідки беруться надходження? Наприклад, бюджет може 100% поповнюватися з коштів, котрі будуть надходити з податку на землю, плюс 60% ПДФО, плюс акциз, який надходить 100%.

Коли ми навели ці приклади, місцеві еліти порахували і зрозуміли, що з цього реально можна сформувати бюджет.

Найбідніша з точки зору перспективного плану і можливостей об’єднана громада Тернопільської області — Колодненська, яка об’єднала всього лише п’ять сіл, перевиконує бюджет на 160%. Також за рахунок державної субвенції на підтримку об’єднаних громад ця громада здійснює ремонт доріг, ремонт адміністративного корпусу, будинку культури, п’ять кілометрів освітлення вулиць. В якому селі України таке може робитися зі старту?

Ми знаємо, що держава передбачила 1 млрд 170 мільйонів гривень на підтримку децентралізації територіальних громадах. З них Тернопільська область отримала 141 мільйон гривень цих заохочувальних субвенцій. І от уявіть собі, що Шумська територіальна громада, яка об’єднала 22 села, отримала субвенцію 16 мільйонів гривень. Для порівняння на Фонд регіонального розвитку Тернопільської області в 2014 році виділено було 12,5 млн гривень. Оце і є реальні можливості.

В Требовлянському районі об’єдналися чотири територіальні громади, які отримали державну субвенцію в розмірі 30 млн грн. Хто може уявити ситуацію, що в район приходить такі суми?

Тернопільська область достатньо складна з точки зору своїх можливостей. Вона ще в серпні минулого року займала 23 місце серед областей України по показникам соціального розвитку, після неї були лише Луганська і Донецька області. Сьогодні Тернопільська область за підсумками півріччя вже займає 15 місце, і динаміка продовжує зростати.

Ми зараз констатуємо той факт, що виконання місцевих бюджетів показує позитивну тенденцію — перевиконання бюджетів у нас складає майже 300 млн грн. З них 160 млн — це всі населенні пункти, за винятком Тернополя.

Ірина Соломко: Децентралізація запустила бюджетну революцію. Але дуже важливе питання — контроль за цими коштами. Яким чином ви контролюєте їх? Чи не з’явились перші дзвіночки, що ці кошти якось неправильно використовуються?

Степан Барна: Окрім того, що ми отримали державну субвенцію на підтримку територіальних громад — 141 млн грн, ми ще й отримали додаткові кошти за рахунок Фонду регіонального розвитку (майже 93 млн грн.) та з Соціально-економічного фонду (майже 38 млн грн.). Зрозуміло, що це величезний обсяг ресурсів, які залучені з державного бюджету і будуть вкладатися у села і містечка Тернопільської області.

Але одночасно ми констатуємо перевиконання бюджетів — більше 300 млн грн в Тернопільській області.

Загальний обсяг суми — 600 млн грн є настільки великим, що створив передумови того, що в Тернопільській області цього року буде реалізовано не менше 350 проектів за рахунок коштів децентралізації.

Ірина Соломко: Це інфраструктурні проекти?

Степан Барна: В переважній більшості — так. Це реконструкція доріг, садочків, шкіл, утеплення фасадів, будівництво адміністративних корпусів. Ми активно почали працювати над створенням мережі місцевих поліцейських станцій, відновленням роботи місцевих пожежних частин та амбулаторій.

Ірина Соломко: Тобто децентралізація вже виходить на новий рівень — практичне застосування отриманих коштів?

Степан Барна: Так, і головне, що відповідальність за реалізацію цих проектів несе сама територіальна громада. Вона з моменту утворення переходить на прямі міжбюджетні відносини з Кабінетом міністрів та державним бюджетом. Обласна державна адміністрація тепер жодного відношення до розподілу коштів місцевих громад не має, за винятком погодження проектів, які будуть фінансуватися за рахунок коштів державної субвенції на підтримку територіальних громад.

Моя головна позиція: кошти державної субвенції мають максимально охопити усі населені пункти утворених територіальних громад.

Ірина Соломко: Пропорційне фінансування.

Степан Барна: Абсолютно. Недавно я був в Озерянській громаді, яка об’єднала шість сіл. В кожному селі громада передбачила реалізацію одного проекту. В одному селі — утеплення школи, в іншому — реконструкція будинку культури, в третьому — дороги, в четвертому — садочка.

Ірина Соломко: Хто приймає ці рішення?

Степан Барна: В багатьох випадках доводиться самому особисто спілкуватися на цю тему з головами громад. І я їм дякую, що вони прислухаються. Це дає результат. Люди бачать очевидні зміни.

Сьогодні ми опрацьовуємо перспективний план і маємо ще 23 громади, які будуть готові найближчим часом об’єднатись. 26 вже є, а 23 — планують об’єднатись.

Ірина Соломко: Скільки вони об’єднали населених пунктів?

Степан Барна: Не менше тисячі населених пунктів. Зараз об’єднано 170 сіл. Це мало, але ми рухаємося.

Щодо питання контролю. Я багато разів казав головам об’єднаних громад, що окрім коштів з’явилась персональна відповідальність. Зрозуміло, що ніхто не дасть влаштовувати перевірку за перевіркою в громаді, які тільки стає на ноги, але тим не менш, я всіх попередив, що перевірки ефективності використання коштів державного бюджету будуть обов’язковими.

Сьогодні держава в умовах війни величезні кошти спрямовує на розвиток територіальних громад. Тому наш обов’язок зробити все, щоб ці гроші були максимально ефективно використані.

Ірина Соломко: Наскільки територіальна громада відчуває вже цю відповідальність?

Степан Барна: Сама процедура затвердження проекту достатньо складна. Починається все з того, що збирається виконком громади, пропонує проект ОДА, далі ОДА дає висновок. На підставі цього висновку відбувається розгляд цього проекту на рівні Мінрегіонбуду. Після цього проект повертається в громаду, де його затверджують на сесії. Далі — фінансування державним казначейством, і безпосередня реалізація.

Все це робиться для того, щоб унеможливити зловживанням цими коштами.

Ірина Соломко: Минулого року процес об’єднання був набагато потужнішим, ніж цього року. Що зупиняє громади зараз?

Степан Барна: В своїй області ми збережемо темпи об’єднань, які були в минулому році. Зараз ми вже діємо відповідно до методики фінансової самодостатності громад. Якщо раніше ми могли припустити формування громади, в якій буде проживати чотири тисячі людей, то сьогодні я принципово це не допускаю. Мене не влаштовує громада менше, ніж десять тисяч населення.

Я намагаюся провести процес укрупнення територіальних громад. У цьому величезна перспектива. Звичайно, прийняття закону про приєднання, коли лише в селах, які приєднуються до об’єднаної громади, відбуваються вибори, полегшив би цей процес. Але парламент не голосує за нього.

Мені би хотілося, щоб правова основа була максимально удосконалена. Ми свого часу стикнулися з правовим нігілізмом, коли наші територіальні громади на початку не мали правової основи для своєї діяльності на протязі щонайменше півроку. Тому багато речей нам приходилося вирішувати «через коліно». Якби ці формальні моменти були спрощенні, процес децентралізації був би набагато ефективнішим.

Ми вдячні за тісну співпрацю з віце-прем’єром Геннадієм Зубком та його заступником В’ячеславом Негодою. Вони активно нам допомагають в цьому процесі. Те, що вони приїжджають і спілкуються з головами наших громад, дає нам можливість формувати на базі цих громад модельний варіант формування територіальних громад по всій Україні.

Програма створена за сприяння проекту «ДЕСПРО». Проект не обов’язково поділяє точку зору авторів програми та її учасників, яка була висловлена в програмі. Почуймося!

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.