Слухати

Громадське радіо / Скачати зображення

Ми вже впливаємо на порядок денний міської влади Рівного, — Рада реформ Рівного

18 липня 2017 - 07:40 181
Facebook Twitter Google+
Сергій Пінчук та Олександр Мельничук, які представляють Раду реформ Рівного, про проблеми при об’єднанні українського громадянського суспільства та про те, чому так важливо долати ці труднощі

Ірина Соломко: Українське громадянське суспільство досить розрізнене, особливо в регіонах. Як вам вдалося його об’єднати в Рівному?

Сергій Пінчук: Ми побачили, що коли ми об’єднуємо зусилля, то досягаємо набагато більших результатів. Наприклад, групою наших організацій було просунуто ряд важливих рішень, які серйозно вплинули на місцеву політику. Ми разом з місцевими депутатами розробляли регламент міської ради. Він навіть на всеукраїнському рівні був визнаний одним з найкращих та найбільш прозорих. Це був складний процес: міська рада приймала цей регламент постатейно, адже депутати сильно боялися, щоб ми туди не заклали якісь страшні речі.

Олександр Мельничук: Також ми маємо громадські бюджети. Такий бюджет вже працював в декількох містах України, але ми перейняли досвід польських міст. Ми почали з того, що запросили депутатів міської ради від всіх фракцій та пояснили, як це працює, що це інструмент участі громадян в прийнятті рішень місцевою владою. І це вигідно як для самих громадян, які розуміють бюджетні процеси і мають можливість впливати на бюджет через це, так і для депутатів, які будуть мати якісь ініціативи, які зацікавлять мешканців.

І депутати зацікавились. В нас було декілька зустрічей, на яких ми напрацювали положення про громадський бюджет, який згодом прийняла міська рада. Цей процес у нас запрацював минулого року. І громадянами вже було подано перших 45 проектів на громадський бюджет, 31 з яких пройшли голосування і будуть реалізовані цього року.

Ірина Соломко: Я знаю, що такий громадський бюджет намагаються запустити в багатьох місцях, але не вистачає активності громадян. Як вам вдалося залучити громадян в цей процес і які проекти вони подавали?

Олександр Мельничук: Важливо пояснити громадянам процес з самого початку — від розробки ідеї: які це можуть бути проекти, як їх подавати, як прописувати бюджет проектів, що потрібно враховані, які проекти можуть бути профінансовані, а які — ні. Адже головна умова: результат проекту має бути загальнодоступним. Якщо це спортивний майданчик, то він не може бути майданчиком школи, адже він буде доступний лише цьому закладу та тим, хто там навчається.

Було подано багато інфраструктурних проектів, тобто облаштування міського простору, наприклад, проекти облаштування паркових територій, які роками стояли в занедбаному стані. В одній парковій території планувалося зробити аквапарк, тобто продати його, в іншому — незаконно збудувати багатоповерхівку. І були проекти, які набрали достатню кількість голосів, і які фактично врятували паркові території. На таких прикладах мешканці побачили свою можливість впливати, і вони повірили в себе.

Сергій Пінчук: На жаль, деякі проекти потрібно зараз буквально «пропихати», адже є такі автори проектів не зрозуміли, що після перемоги їх потрібно і супроводжувати. Наприклад, по тих парках влада ніяк не хоче цей проект впорядкувати. Тобто все дуже не просто, і важливо, щоб люди, які стали ініціатором проекту, були двигунами в його подальшій реалізації.

Коли ми об’єднуємо зусилля, то досягаємо набагато більших результатів

Ірина Соломко: Скільки організацій об’єднує Рада реформ Рівного?

Сергій Пінчук: Рада реформ Рівного об’єднує 12 організацій та 2 ініціативи. В нас вийшла потужна коаліція, і я можу спокійно говорити, що ми вже впливаємо на порядок денний міської влади. Адже те, що ми почали робити, не міг потягнути ніхто окремо, та спільно ми це робимо. Ми даємо свої рекомендації по порядку денному, який виноситься на сесії. Ми вивчаємо порядок денний перед кожною сесією, виловлюємо все те, що є важливим для громадськості і даємо чіткий аналіз по тому, яке потрібно приймати рішення. Тобто на кожну сесію ми приносимо папірці, і їх роздаємо депутатам. Там прописано, за які питання потрібно голосувати «за», за які — «проти» і обґрунтовуємо, чому.

Я розумію, що це не є великий вплив, адже на сесії виноситься понад двісті питань, і більшість з них земельні, а в нас, на жаль, немає напрямку по земельних відносинах.

Ірина Соломко: Які конкретні важелі впливу ви маєте?

Сергій Пінчук: Найперше це те, що коаліція в нас представлена авторитетними в місті організаціями, до яких дослухаються депутати по різних питаннях. Це не вчорашні організації, вони вже мають досвід, працюють в різних сферах, і депутати дослухаються, а журналісти постійно звертаються за коментарем до представників наших організацій. Тому депутати не можуть нас просто ігнорувати.

По-друге, ми даємо аналіз, і під питанням, яке поставлено на голосування, ми даємо підставу, чому ми вважаємо, що за нього потрібно проголосувати. Коли виносились земельне питання з повним порушенням чинного законодавства, ми дали обґрунтування, що це питання порушує Земельний та Цивільний кодекси з посиланнями на статті. Я навіть виступав на сесії і пояснював депутатам, чому за це не можна голосувати. Вони дослухалися.

Також дуже важливо, що місцеві медіа підхоплюють нашу інформацію. І депутати подеколи змушені проголосувати потрібні питання під інформаційним тиском.

Наступне, що ми робимо, - впливаємо на місцеві програми. З нового року готується до прийняття програма сталого місцевого розвитку міста Рівного, де виділяється багато мільйонів на ремонтування багатоквартирних будинків. Ми активно включилися в розробку цієї програми, і зараз говоримо про те, що комісія, яка визначає, в якому саме будинку робити ремонт, не має це робити волюнтаристські, а має бути рейтингова система оцінювання. Тобто кожен член комісії має виставляти позиції по певних критеріях, виставляти бали, і відповідно до балів формуватиметься рейтинг. І ті будинки, які потрапляють у вершину рейтингу, отримують фінансування. Це буде об’єктивний процес, який ми хочемо закласти в цю програму.

Далі — наразі ми піднімаємо питання про недоступність місць в дитячих садочках. Це велика проблема в Рівному, місць в садочках не вистачає на 60% дітей. Зараз, нарешті, створена відповідна депутатська комісія.

Ми проводили інтернет-опитування про те, яка наповненість садочків, про батьківські внески, які доводиться проводити щомісячно. І коли ми цю інформацію почали піднімати, то виявилось, що батьки на десятки мільйонів фінансують дошкільну освіту в місті Рівне, а ці кошти ніде не обліковуються. 25% батьків, які взяли участь в опитуванні, сказали, що ці внески є для них великим тягарем.

Ірина Соломко: Скільки людей вам вдалося опитати?

Сергій Пінчук: Звісно, це не репрезентативне опитування, і з дев’яти тисяч батьків, які водять своїх дітей до садочків, анкети заповнили біля трьох сотень. Це небагато, але важливо, що це були батьки з усіх садочків міста. Тому ми можемо говорити, що є певна тенденція. Про це ми так само говоримо з депутатами, і в рамках цієї комісії взагалі хочемо дійти до того, щоб запустити механізм, коли гроші ходять за дитиною. Місто вже не може запропонувати таку велику кількість приміщень, щоб розмістити дитячі садочки. Ми добилися з активними батьками будівництва дитячого садочка в одному з мікрорайонів, але цього всього все одно недостатньо. Тому система, коли гроші ходять за дитиною, передбачає, що батьки можуть віддавати дитину в групу розвитку, яка б могла замінити дитячий садочок, і міський бюджет міг би передавати гроші, які він витрачає на дитину в садочку, в цю групу розвитку.

Наступне серйозне питання, яке ми підіймаємо, це доступність міської інфраструктури. Навіть коли будуються нові вулиці, вони робляться таким чином, що, наприклад, мамі з візочком проїхати до супермаркету практично неможливо. Ми хочемо зробити так, щоб місто було більш зручним і комфортним для пересування.

Олександр Мельничук: В нас є одна з ініціатив, якою буде займатися Рада реформ Рівного, — це впровадження в місті публічних консультацій. Тобто консультацій з мешканцями, щоб максимально врахувати їхню думку при проведенні тих чи інших робіт. Наприклад, у міської ради є приблизний план облаштування тієї чи іншої території, але при цьому думка мешканців, як вони бачать це облаштування, не враховується — мешканці вже по факту бачать, як це все реалізовано, і потім змінювати щось вже пізно.

Ми хочемо на рівні міської ради прийняти положення про публічні консультації, після яких вже приймається рішення.

Також ми будемо просувати такі питання, як наглядові ради комунальних підприємств. Тобто зараз міський голова здійснює одноосібне керівництво комунальним підприємством. А наглядові ради — це буде колективний орган, який управлятиме підприємством і матиме повноваження знімати керівника підприємства. Бо зараз така ситуація, що депутат подає депутатський запит до комунального підприємства про надання інформації, і отримує відповідь, що ця інформація не буде надана, адже депутат не вказав, для якої такої депутатської діяльності вона потрібна. Тобто це досить закрита система, яка споживає велику частину публічних коштів, які ніхто не контролює. Цю систему ми маємо намір змінити та поставити під колективне управління роботу комунальних підприємства.

Ми серйозно займаємось питанням енергоефективності в місті. Лобіюємо питання того, щоб бюджетні будівлі стали більш енергоефективними, і бюджеті кошти, які виділяються на ремонт, виділялися не просто так, який директор школи більше вибив, а на ті, які споживають більше енергоресурсів.

Ще один важливий напрямок — підтримка тих реформ, які просуваються на загальноукраїнському рівні. Наприклад, зараз дуже актуальна медична реформа. В містах почали створюватися госпітальні ради. Ми на останній сесії дали рекомендації та переконували депутатів не голосувати за той проект рішення про госпітальні ради, який був запропонований, тому що туди включили чиновників управління охорони здоров’я та головних лікарів. А це ті люди, які будуть приймати рішення про те, як буде організована система надання медичних послуг в місті Рівне. Зрозуміло, що керівники лікарень будуть робити все для того, щоб тільки їхні лікарні і фінансувалися. Ми протидіяли цьому, і зараз готуємо пропозиції ввести в цю госпітальну раду людей не з системи.

Програма створена за сприяння проекту «ДЕСПРО». Проект не обов’язково поділяє точку зору авторів програми та її учасників, яка була висловлена в програмі. Почуймося!

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.