Слухати

Громадське радіо / Скачати зображення

Довелося будувати певний рівень довіри з учасниками - організатори "Ігор нескорених"

29 квітня 2017 - 14:00 251
Facebook Twitter Google+
У Києві визначились переможці Національних спортивних змагань "Ігри нескорених". Восени вони представлять Україну на Invictus Games в Торонто

Всього було представлено 107 кандидатів. З них пройшли відбір 30. Участь брали ветерани всіх силових структур України з 19 регіонів.

Було понад 200 бажаючих взяти участь у змаганнях – саме стільки анкет отримали організатори. Івона Костина не приховує – на такий ажіотаж вони не очікували. Розраховували, що буде 50-60 анкет і не більше:

Відбирали за такими критеріями, як наближеність спортивного результату до попереднього в Орландо, представленість кандидату в декількох видах спорту і мотивованість:

«Десять спортивних дисциплін було. Легка атлетика, яка поділялась на біг на сто, на 400, на 1,5 тисячі метрів, штовхання ядра, стрілянина з луку, плавання, пауерліфтинг, велоспорт на шосе, веслування на тренажерах на одну хвилину та на 4 хвилини», — говорить координаторка роботи с командой Invictus Games Ивонна Костина. 

Вона зазначає: оскільки проект в Україні втілюється вперше, їм, як організаторам, довелось з нуля налагоджувати контакти з державними установами, певні проблеми виникали у тренерів з Міністерства оборони – вони не мали досвіду роботи з деякими видами травм. Раніше вони не стикалися з людьми з ампутованими кінцівками, людьми на візках.

«Були складнощі комунікації з самими учасниками. Нам довелося відбудовувати певний рівень довіри і це нормально в ветеранських спільнотах – вибудовувати певні правила спілкування», — додає Івона Костина.

Втім, попри дефіцит досвіду, тренери від Міноборони не відмовились від тренування учасників змагань.

«Перша ініціатива в суміжних тренуваннях надійшла саме з Міноборони і ними були організовані тренінги з представниками інваспорту, які відбувались перед національними змаганнями. Під час спортивних тестувань ми використовували трохи інший формат – ми консультували їх телефоном з тими тренерами інваспорту, які на волонтерских засадах погодилися з нами співпрацювати» , — говорить координаторка роботи с командой Invictus Games Ивонна Костина. 

Зараз тривають перемовини, щоб тренери з-за кордону проконсультували тренерів з Міноборони по скайпу та передали їм свій досвід.

«Наразі ситуація дуже прикра з тим, що по виходу з Міноборони людина більше не належить до цієї спільноти і виникає розділення на ветеранів і військовослужбовців. Його бути немає. У нас є 300 000 тисяч ветеранів, які мають бути інклюзивними у цій спільноті, мають мати доступ до тих потужностей, які мають чинні військовослужбовці», — продовжує Івона Костина.

Координатор роботи зі спонсорами та партнерами Михайло Піменов додає:

«Виходячи із законодавства… Військовослужбовець, який стає ветераном, він автоматично переходить з-під контролю Міноборони під опіку Мінсоцполітики, а в багатьох країнах ти, навіть будучи ветераном, залишаєшся під опікою Міністерства оборони. Навіть, якщо говорити про наших спортсменів, то там ця спадкоємність є. Ти став ветераном, але залишаєшся під опікою міністерства молоді та спорту. А тут у нас така колізія законодавча».

Через це і виникають проблеми з тренуванням. Тренери від Міноборони мають право тренувати безкоштовно тільки чинних військовослужбовців, це трохи менше, ніж 50% від кількості учасників ігор. До того ж потужності Міноборони є не у кожному місці, а всього у п’ятьох чи шістьох містах.

Як зазначає Івона Костина, Адміністрація Президента написала листи у всі регіони, з проханням посприяти у підтримці кандидитів «Ігор нескорених»:

«Ситуація була дуже різною. Хтось з учасників самостійно організував свої тренування, хтось — покладався на допомогу від державної адміністрації. Десь він її отримував, десь — не отримував. Ми обов’язково опублікуємо цю інформацію. Це дуже важливо. Тут ми не можемо навіть звинуватити державні адміністрації – є регіони в яких немає можливостей для тренування».

Івона зазначає, що через це деякі кандидати не змогли приїхати на змагання. Вони живуть в селах і не мають щоденного доступу до тренувальних баз.

Щодо відбору учасників змагань, то організатори зазначають – Україна пішла одним зі складних шляхів. Якщо в деяких країнах Міністерство оборони призначає спортсменів, то у нас вирішили провести національні змагання. Як зазначив Михайло Піменов, цей шлях складний, але, що найважливіше, прозорий.

Зараз переможці роз’їхались по домах, тренуються на місцях. Згодом їх покличуть на тренувальні збори, де вони вже будуть разом.

«Ми хочемо створити всі можливості для того, щоб всі бажаючі могли тренуватися і брати участь, щоб пройти в команду. Ми також очікуємо, що наша квота з року в рік збільшуватиметься до якихось розмірів. У наступному році не 15, а 20 осіб зможуть поїхати — це буде залежати від результатів, які ми покажемо в Торонто. А, може, вони не залежатимуть — нам просто збільшать квоту. Ми поки не знаємо», — говорить Михайло Піменов.

Крім того, що змагання викликали резонанс і інтерес серед ветеранів, що є безумовно позитивним моментом, вони дали зрозуміти, наскільки занедбаний спорт в нашій країні і що він взагалі може бути недоступним для людей з інвалідністю. Одне лише усвідомлення цього проблему не вирішить, зазначила Івона Костина. Але з часом, якщо змагання стануть проводитись кожного року, то поступово покращиться стан і тренувальної бази.

Валентина Троян, Точки опори

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.