Слухати

Конфлікт в родині бійця АТО. Чи впливає війна на відносини в сім'ї?

27 серпня 2016 - 13:59
Facebook Twitter Google+
Жителька Дніпра заявила, що колишній чоловік після повернення з фронту залякує її, що добитися права на побачення з дитиною. В свою чергу батько дитини вважає себе жертвою обставин
Конфлікт в родині бійця АТО.  Чи впливає війна на відносини в сім’ї? / Програми на Громадському радіо

Задля цього вдається до погроз, залякувань і не тільки — розповідає молода мати Ірина:

yryna.jpg

Жителька Дніпра з дітьми // Громадське радіо
Жителька Дніпра з дітьми
Громадське радіо

«Начал обращаться в опекунский совет. Милицию вызывать каждый раз, как он приезжает к ребенку. То ему что-то не нравится. Я добьюсь, чтоб ты или села, потому что ты не даешь мне ребенка видеться. Раз, второй, третий раз штрафуют, потом еще что-то делают, а потом типа садят. Что старшая у меня отправится в детский дом, а младшую он заберет к себе. Говорит: вот будет моя мама воспитывать, будет мне бабушка помогать», — розповідає Ірина.

Сам Анатолій вважає свої дії цілком виваженими. Адже він, на його думку, виборює справедливість. Більше того, сам відчуває себе жертвою обставин.

Кликайте, чтобы оценить этот материал

«Из-за того, что я был на войне, защищал Родину, сказали: ты теперь дурак, ты не будешь видеться с ребенком. Я приезжаю к ребенку, и из-за того, что мне не дают видеться, вызываю постоянно полицию. А органы власти, которые должны помочь, они не помогают», — пояснює свою позицію Анатолій«.

Ірина не просто втомилася від щоденних візитів колишнього чоловіка в супроводі поліції, від погроз та образ. Жінка не приховує, що боїться Анатолія. Вважає його поведінку неадекватною, але пройти психіатричне обстеження перед тим, як взяти дитину до себе, учасник бойових дій відмовляється — розповідає жінка:

«Сейчас у него такое поведение неадекватное. Понять его мысли — что именно он хотел — довольно-таки сложно. За час могло быть и 50 пропущенных вызовов. Звонит в любое время, и в семь часов, когда еще ребенок спит, и в девять часов, когда уже спит. Говорит, что будет добиваться любой ценой — даже были угрозы меня убить. Избить, чтобы я в больнице долго лежала — чтобы только ребенка забрать».

Випадки, коли вчорашні бійці проектують війну на площину особистісних та родинних стосунків, на жаль, у сьогоднішніх українських реаліях трапляються досить часто. Причина — у зміні цінностей тих, хто побував у зоні бойових дій — пояснюють психологи.

«В экстремальных условиях у людей формируются особые ценности, актуальные для этих экстремальных условий. Потому-что они помогают выжить, почувствовать чувство локтя, верность, преданность. Разумеется, в обычной жизни этим ценностям места нет. Потому-что в обычной жизни обычные условия. В силу посттравматики, естественной для военных действий — она спутник всех, кто возвращается с войны — эти ценности в экстремальной ситуации кажутся настоящими, единственно правильными. И другие недопустимы — не имеют значения и ценности для такого человека», — розповідає психолог Максим Реуцький.

З тим ентузіазмом, з яким він був в АТО, він став боротися за побачення з донькою із колишньою дружиною. Анатолій наголошує, що він — захисник Вітчизни. Тому йому скрізь має бути зелене світло. І не він один так вважає — бідкається Ірина:

«Были такие сообщения, что у АТОшников больше привилегий, чем у меня. Первое заседание что было в Опекунском совете — то, что я просила два раза на неделю, так как у меня двое детей — я физически не могу каждый день его принимать — чтоб я его принимала два раза в неделю — они даже не рассматривали, так как он военный. Второй раз тоже был человек, который стоял за него. Что вот он военный, вот потерпите».

Анатолій розповів нам, що для вирішення питання по суті звертатиметься до суду. Психологи ж радять батькам спробувати порозумітися:

«Договариваться в этой ситуации лучше не в зале суда, а с квалифицированным семейным психологом. Потому-что он поможет перевести слова партнера другому партнеру, который временно утратил такую способность».

Маргарита Кримова з Дніпра для «Громадського радіо»

EU

Матеріал є частиною проекту Hromadske Network, підтриманого Європейською комісією.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.