Слухати

Немає неможливого: піднімаємося і робимо своє життя кращим, — переселенець з Луганщини

28 січня 2017 - 16:06
Facebook Twitter Google+
Як переселенцю вдалося вдихнути життя в напівпокинуте село Десятини, що на Житомирщині? Що він радить переселенцям, які плануть розпочати власну справу?
Олександр Кононов  // Данило Павлов

Олександр Кононов — переселенець з Луганщини, який пройшов пекло полону через те, що допомагав українській армії.

«Ми з дружиною допомагали бійцям та возили допомогу по передовій. В одній з поїздок виїхали не в ту сторону і заїхали на блок-пост сепаратистів. Там одразу зрозуміли, що ми возимо допомогу українській армії. Взяли в полон. Там були репресії, імітації розстрілів», — говорить Олександр.

Він розповів, що звільнитися з полону вдалося з цінним трофеєм: на свій страх та ризик вони разом з дружиною вивезли український прапор.

«Ми вивезли з полону прапор України. Дружина прибирала у головного коменданта „ЛНР“ Грачова. А там на підлогу застелили прапор, щоб сєпари ноги витирали. Ну вона його зібрала і ми вивезли», — пояснює Олександр.

До війни чоловік розводив кіз у Луганській області. До десятка навіть вдалося вивезти у Житомирську область. А тепер він втілює у життя свою найбільшу мрію — створити ферму.

«Створити козячу ферму — це моя давня мрія. Війна психологічно втомила, були різні життєві негаразди. Треба було змінювати життя. Молоко ми переробляємо на сир, бринзу, рікоту. Вчора сир робив, сьогодні роблю. Екологічно чиста продукція. Тут поблизу виробництв ніяких немає, ми не користуємося ніякими докормами, а тим більше стимуляторами. Тобто випасаємо на чистому повітрі, чистій траві, чистій воді», — каже Олександр.

Минулого року йому вдалося отримати грант на розвиток власної справи. Так почався етап відбудови покинутої ферми у селі. Також він зареєстрував власну торгову марку.

«Зараз плануємо збільшити стадо. Також цього року плануємо будувати сироварню, тобто зараз я сир виробляю у домашніх умовах. Ми уже зареєстрували торгову марку „Сири Санича“. Продаємо через інтернет, робимо розсилку Новою поштою. У нас вже є свої постійні клієнти. Минулого року ми намагалися все розпочати. Я не був впевнений у своїх силах, бо ще ніколи не робив сир. Як виявилося пізніше, людям подобається», — розповідає Олександр.

Він запевняє, що ідеї для початку власної справи завжди є, а ось бажання жити краще і ні від кого не залежити — не в кожного: «Є два шляхи досягнення мети: фантастичний та реалістичний. Реалістичний полягає у наступному: сидимо і чекаємо, коли прилетить чарівник (президент, уряд, керівництво) зроблять так, що у нас все буде. І другий шлях — фантастичний. Піднімаємося, починаємо працювати, гарувати та робити кращим своє життя своїми ж руками. Я належу до тих фантазерів, які ні на що не сподіваються і не чекають подачок від влади, до тих, хто хоче працювати та створювати нашу нову країну. Я вважаю, що Україна буде багатою, коли кожний із нас буде жити у достатку».

Також Олександр Кононов радить уважно глянути навколо, і ви обов’язково знайдете справу свого життя. А якщо ж не виходить, то за порадою завжди можна звернутися до волонтерських центрів, які розроблюють курси підприємців та допомагають реалізовувати мрії.

 «Абсолютно вільний ринок як молока, так і козячої продукції. У нас немає підприємства, які переробляють козячу шкуру. Я зараз живу на Поліссі, а довкола багато неживого дерева. Будь ласка, приїжджайте, ставте обладнання та робіть березове активоване вугілля чи брикети для барбекю. Це робота, будь ласка, займайтеся», — додає Олександр Кононов.

fl6a9186.jpg

Олександр Кононов  // Данило Павлов
Олександр Кононов
Данило Павлов

Точки опори

Цей матеріал було створено за підтримки International Medical Corps та JSI Research & Training Institute, INC, завдяки грантовій підтримці USAID. Погляди та думки, висловлені в цьому матеріалі, не повинні жодним чином розглядатися як відображення поглядів чи думок всіх згаданих організацій. 

This material has been produced with the generous support of the International Medical Corps and JSI Research & Training Institute, INC. through a grant by United States Agency for International Development. The views and opinions expressed herein shall not, in any way whatsoever, be construed to reflect the views or opinions of all the mentioned organizations.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.