Слухати

У Черкасах самогубств у 6 разів більше, ніж убивств — говоримо з психологом

14 грудня 2016 - 14:00 571
Facebook Twitter Google+
За десять місяців цього року рахунки з життям звело 300 черкащан, минулорік, за анаголічний період, 276. За статистикою, в області жертв суїцидів майже у 6 разів більше, ніж від навмисних убивств

Причин відчайдушніх кроків може бути безліч: затяжна депресія, тяжкі хвороби, психічні розлади, кредити, сімейні сварки, раптові перепади настрою – кожний випадок індивідуальний і розглядається окремо. В умовах війни кількість суїцидів менша, ніж у мирний час – в критичні моменти люди цінують життя більше. Та все ж дані черкаської поліції свідчать: закінчують життя самогубством значна кількість жителів області.

«Я ніколи не заспокоюю людину, яка готова до самогубства і набрала номер 101, цьому передували життєві негаразди і казати, що все буде добре немає сенсу – у таких випадках ми говоримо з нею на рівних про все», – говорить старший психолог відділу психологічного забезпечення та роботи з особовим складом центру забезпечення діяльності управління ДСНС у Черкаській області Леся Коротаєва. Вона одна із тих, хто безпосередньо спілкується із самогубцями і намагається відкрити у них «друге дихання до життя».

Кликайте, чтобы оценить этот материал

Згадує випадок, коли диспетчери о 2 ночі перенаправили до неї чоловіка, який вирішив повіситися. Після 3-годинної розмови, коли почало світати, чоловік передумав, бо побачив, що достигли вишні, які, окрім нього, нікому обірвати.

На інформаційний запит про вік самогубців в області, надійшла відповідь з Головного управління Національної поліції в Черкаській області. Найчастіше це літні люди, яким більше 65 років. Леся Коротаєва пояснює це самотністю і приреченістю, які переживають черкащани після виходу на пенсію. Залишаючись сам-на-сам за бортом активного життя, люди перестають бачити сенс в існуванні.

«Найбільше черкащан вирішують піти з життя через економічну скруту, зокрема, через страх перед кредитами», — говорить кандидат психологічних наук Інна Кукуленко-Лук’янець. Ця причина підкріплюється негараздами в родині. Але, якщо є підтримка рідних та близьких, труднощі та депресію людині вдається пережити. Пані Інна додає: «у сучасному суспільстві недооцінюють проблему депресії, і часто рахунки зводять ті, які мають атрибути хорошого життя». Суїцид у стані афекту вчиняють рідко, зазвичай цьому передує тривала депресія:

«Ігнорування депресії, оцього такого стану пригніченого, його не повинно бути. Тим паче, що це не ті депресії важкі, коли людина лежить, ні ходити не може, нічого. А дуже погано, що таким суїцидам передують такі латентні, приховані депресії, коли біологічно людина скрізь буває: відводить дітей у школу, ходить у магазин, але психологічно її немає, вона мертва, її немає. І вона шукає момент, коли вона зробить те, про що вона думає, їй уже жити не хочеться».

«У Черкасах найчастіше люди закінчують життя самогубством на мосту кохання, який є першим у п’ятірці подібних місць», — каже кандидат психологічних наук Інна Герасимова. «Але якщо у людини є певна схильність або бажання до самогубства, то, не отримавши попередньої допомоги, вона це вчинить в будь-якому місці», -– каже Інна Миколаївна.

«Усі місця, де найчастіше вчиняють самогубства – наромантизовані», — так вважає психолог Леся Коротаєва. Обираючи відоме місце з гучним ім’ям, люди намагаються таким чином залишити про себе пам’ять.

Лікар-психіатр Черкаського обласного психоневролоічного диспансеру Дмитро Гавриленко називає різні стани депресії і у дітей, а саме: «стан суїцидального афекту, коли дитина не контролює себе і свої емоції, істинні суїцидальні наміри та демонстративні спроби, коли подібним шантажем дитина хоче досягти бажаного. На щастя, за цей рік дитячих суїцидів у Черкасах зафіксовано не було:

«Місце демонстративної спроби вказує на того, хто його образив; місце, де його образили: або у школі, або вдома він про це буде говорить і робить. Коли це виникає у діток, то ми завжди реагуємо і намагаємося переконати маму, що все-таки давайте на обстеження покладем, щоб ми на вас подивилися. Якщо сам лікар не розібрався, то просить підійти колег, які більш досвідчені, психологів залучити, щоб все-таки розпізнати, яка це суїцидальна спроба».

За даними МОЗ, Україна належить до країн з високим рівнем самогубств — понад 20 випадків на 100 тис. населення, серед яких Литва, Білорусь, Угорщина, Латвія і Японія – 24. За прогнозами ВООЗ, до 2020 р. щорічно будуть закінчувати життя самогубством 1 млн 500 тис. людей.

«Нині сплеск суїцидів все таки є, хоча його не можна порівняти з 90-роками, коли порушувалася піраміда потреб Маслоу і смертельні випадки набули масовості», – вважає кандидат психологічних наук Інна Кукуленко-Лук’янець. А психолог служби надзвичайних ситуацій Леся Коротаєва додає, що «під час бойових дій на території країни, кількість самогубств знижується. Адже через значні втрати на війні життя набуває певної цінності для кожної категорії людей», – хоча погоджується, що сплекс суїцидів існує. Якщо на початку бойових дій їхня кількість зменшується, то по завершенню – такі випадки зростають:

«Набагато більша кількість самогубств по закінченню війни, коли люди не знають, як себе зорганізаувати, які будуть їхні дії далі, їхнє положення і стан після війни. Коли починаються реформи або якісь інші глобальні політичні перестановки, тоді починається сплеск, хвиля самогубств у кризовий період для країни, у кризовий період для людей.

Психолог не погоджується із поняттям «самогубець-маніпулятор», коли людина намагається привернути до себе увагу. Якщо черкащанин набрав 101, він хоче, щоб його відмовили від відчайдушного кроку і переконали продовжувати жити:

«Важко спілкуватися з такою людиною, але для мене якщо людина вже зателефонувала, значить вона хоче поговорити, значить її можна виговорити, значить нічого ще не втрачено. Вона шукає якісь шляхи виходу з цієї ситуації, оце для мене важливо. Ніколи я, як психолог екстримальної служби, не погоджуся з таким твердженням, що є демонстративний суїцид. Для мене завжди, якщо людина телефонує, говорить, що хоче це зробити – потенційний суїцидент і з ним треба працювати, докладати максимум зусиль, щоб її з цього стану витягти. Для мене – це людина, яка махає прапорцями про допомогу і я повинна їй допомогти».

За спостереженнями Лесі Миколаївни, кількість потенційних самогубців збільшується під час новорічних та релігійних свят у момент масових гулянь та днів відпочинку – для неї в цей період завжди є робота. Психолог наголошує: «у кожного має бути близька людина, яка не відмовиться від вас за будь-яких умов і їй можна зателефонувати будь-коли».

Леся Коротаєва у проекції виношує ідею розміщення на рекламних щитах у Черкасах телефонів, які працюватимуть з потенційними самогубцями цілодобово. Для людей із життєвими кризами діє телефон довіри при Черкаському міському центрі соціальної допомоги для сім’ї, дітей та молоді: (0472) 33-09 00.

Ірина Філенко з Черкас 

Точки опори

Цей матеріал було створено за підтримки International Medical Corps та JSI Research & Training Institute, INC, завдяки грантовій підтримці USAID. Погляди та думки, висловлені в цьому матеріалі, не повинні жодним чином розглядатися як відображення поглядів чи думок всіх згаданих організацій. 

This material has been produced with the generous support of the International Medical Corps and JSI Research & Training Institute, INC. through a grant by United States Agency for International Development. The views and opinions expressed herein shall not, in any way whatsoever, be construed to reflect the views or opinions of all the mentioned organizations.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.