Слухати

Громадське радіо / Скачати зображення

Як виграти грант: 3 пункти успішної заявки

06 травня 2017 - 22:10 896
Facebook Twitter Google+
Що обов’язково має бути у проектній заявці, а чого потрібно уникати?

У студії Громадського радіо — директор з розвитку Громадського радіо Петро Кошуков та фахівець програми психосоціальної підтримки, координатор організаційного розвитку Міжнародного медичного корпусу, Надія Трищук.

Наталка Соколенко: Що таке грант?

Петро Кошуков: Грант — це сума грошей або виділені ресурси на здійснення якоїсь діяльності, яка є корисною для суспільства.

Дмитро Тузов: В контексті антигрантової кампанії звучить дуже багато таких негативних визначень, як «грантоїди», «грантожери» і таке інше. Чому в це визначення вкладається такий негативний підтекст?

Кликайте, чтобы оценить этот материал

Петро Кошуков: Дуже часто організації та суспільні ініціативи, які є споживачами грантів, незручні для тих, хто не хоче нічого змінювати або протистоїть реформам.

Наталка Соколенко: Які бувають види грантів?

Надія Трищук: Гранти бувають різні, залежно від того, з якими програмами пропонують працювати донори. Тобто організації, котрі приходять в Україну і сприяють діяльності громадського суспільства. Мова йде не тільки про антикорупційні ініціативи. Оскільки я є представником Міжнародної гуманітарної неурядової організації, то я буду говорити про грантові ініціативи та проекти у секторі гуманітарної допомоги. Це називається оперативним реагуванням на гуманітарні потреби людей, що виникли в результаті збройного конфлікту в нашій країні.

Наталка Соколенко: Які організації зверталися з заявками по це фінансування?

Надія Трищук: Міжнародним медичним корпусом було запропоновано конкурс. Тематика нашої програми — це психосоціальна підтримка, яка пов’язана з реагуванням на збройний конфлікт у будь-якій країні. В даному випадку — в Україні. Серед кількох десятків громадських організацій у 2016 році було відібрано п’ять. Це були молоді громадські організації. Коли ми відбирали їх, ми орієнтувалися на те, наскільки вони, як громадські організації, можуть задовольнити потреби цільової аудиторії — ветеранів-АТО, ВПО, людей похилого віку і людей з особливими потребами. Ми обрали ті громадські організації, які гарантували, що в довгостроковій перспективі вони зможуть задовольнити потреби цільової аудиторії.

Дмитро Тузов: Чи можуть люди самі згенерувати певну тематику, під яку їм вдасться отримати фінансування?

Надія Трищук: Якщо донор бачить, що громадська організація або окрема людина орієнтована на якусь конкретну проблему, то чому ні?

Де отримати допомогу

Дмитро Тузов: Нещодавно ми спілкувалися з мером міста Кремінна. За допомогою грантових програм там було відновлено водопостачання цілого міста. Ось такий приклад «грантожерства». Хто проти, нехай виступить.

Наталка Соколенко: Хто може подаватися на гранти?

Петро Кошуков: Кількість і розмаїття програм міжнародної технічної допомоги настільки велика, що дозволяє охопити величезний спектр громадського життя, громадських організацій та ініціатив громадян. Є програми, які підтримують навіть ініціативи окремих ініціативних груп. Тобто для того, щоб подаватися, їм не треба бути формально зареєстрованою громадською організацією. Але переважно, звичайно, більшість донорів підтягують ініціативні групи до рівня, де вони вже організовані більш-менш системно. Підтримка розвитку громадського суспільства спрямована на те, щоб громадське суспільство структурувалося, розвивалося, організаційно зростало і зміцнювалося.

Наталка Соколенко: Які ще напрямки діяльності охоплює грантова підтримка?

Петро Кошуков: Я би все розділив умовно на 2 сектори. По-перше, це благодійна допомога, саме гуманітарна допомога. Як правило, це гранти, які видаються на дуже термінові потреби людей, які опинилися в складній ситуації. По-друге, це гранти, націлені на розвиток. Це речі, які сприяють досягненню довготермінових цілей фактично у всіх галузях суспільного життя.

Надія Трищук: Проекти, як такі, діляться на 3 типи: гуманітарна допомога, гранти на відновлення і проекти розвитку.

На зв’язку зі студією Громадського радіо — слухач Дмитро з Харкова.

Дмитро: Могли бы вы сказать, какое количество грантов вы выиграли в 2016 году?

Петро Кошуков: Незалежні медіа є тими організаціями, які переважно фінансуються за рахунок грантів. І Громадське радіо не є винятком. Більше 90% нашого фінансування — це гроші міжнародної технічної допомоги. Не можу назвати точну цифру. Ви нас чуєте, ми в ефірі, тож ви можете збагнути, що в нас є гроші для того, щоб працювати. На сьогоднішній день бюджет Громадського радіо складає приблизно мільйон гривень в місяць. Це великий колектив, більше 80 людей. Це велика кількість апаратури, яка потребує обслуговування.

Наталка Соколенко: Пропоную поєднати корисне з приємним: назвати організації, які нас підтримали цього року, і заразом подякувати цим організаціям.

Петро Кошуков: Нас підтримав Британський уряд, а також Польський, Канадський та Американський уряди. Тобто це велика кількість програм.

Дмитро Тузов: Які вимоги виставляє грантодавець для медіа? Уряд Британії, наприклад, може впливати на політику Громадського радіо, диктуючи якісь «темники»?

Петро Кошуков: Вимоги у грантодавців можуть бути різні, але вони ніколи не стосуються редакційної політики будь-якого медіа, в тому числі і Громадського радіо. Навіть навпаки. Як правило, згадується або мається на увазі, що Громадське радіо підтримується міжнародними донорами виключно з тієї причини, що ми проголосили політику незалежності і відсутності будь-яких зв’язків з політиками, бізнесами чи іншими групами інтересів.

Дмитро Тузов: Чи можна собі уявити якісь політичні впливи? Наприклад, коли медіа, яке підтримується певним грантодавцем, бере участь в політичному житті — не підтримує чинну владу, але натомість підтримує опозиційних політиків.

Петро Кошуков: Звичайно, це нонсенс. Я думаю, що всі причетні до Громадського радіо та інших незалежних медіа України можуть підтвердити — тільки вони і їхнє бачення ситуації формують контент, який виходить в ефір.

Дмитро Тузов: Тобто головна вимога — бути по-справжньому незалежними?

Петро Кошуков: Так. Я не уявляю ситуацію, за якої Громадське радіо почало б пускати в ефір політичну агітацію або інформацію, яка пропагує мову ворожнечі. Я думаю, що потік донорських грошей припинився саме на цьому моменті.

Наталка Соколенко: Хочу розповісти, як у нас тут побував член Британського уряду, Міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон. Коли до нас з посольства Великої Британії надійшов запит про те, що пан міністр хоче відвідати редакцію Громадського радіо, ми подумали, що це жарт. Однак величезне було наше здивування, коли спершу прийшла охорона міністра, а потім сам міністр. Він переконався, що Громадське радіо, яке підтримує Британський уряд, справді є. Він зайшов до студії, ми записали з ним інтерв’ю, і все. Він пішов, і ніяких вказівок не було.

Дмитро Тузов: Давайте спробуємо дати якісь практичні поради. Що потрібно зробити, аби запустити, наприклад, свій стартап?

Надія Трищук: Ми — організація, котра допомагає громадським організаціям реагувати на оперативні потреби. Але якщо йдеться про програми довгострокового розвитку, то це, швидше за все, будуть програми ЄБРР.

Практична порада: коли пишете грант, не забудьте у вашій заявці згадати інформаційний супровід. Це те, на що всі донори звертають увагу. Який інформаційний супровід ви забезпечуєте впродовж всього проекту як для ваших кінцевих отримувачів допомоги, так і для широкого загалу?

Дмитро Тузов: Тобто про нього мають дізнатися люди?

Надія Трищук: Обов’язково.

Наталка Соколенко: Чи існує якась певна форма грантової заявки? Якими є її перші пункти?

Надія Трищук: Універсальної форми немає. Кожен грантодавець має свою.

Але є деякі універсальні пункти:

  • По-перше, це опис проблеми, обґрунтування. Розкажіть, в чому суть питання.

  • По-друге, це мета і завдання.

  • По-третє, це моніторинг і оцінка.

Дмитро Тузов: Як правильно сформулювати мету і завдання для того, щоб ваша заявка перемогла?

Петро Кошуков: Будь-яка заявка базується на чотирьох питаннях.

Ось вони:

  • Чому? (Ви формулюєте проблему)

  • Що ви пропонуєте зробити? (Ви викладаєте мету і завдання)

  • Як? (Ви покроково розписуєте, що ви збираєтесь робити)

  • Коли і за скільки грошей?

Наталка Соколенко: Ви говорите, що першим пунктом має бути опис проблеми. Саме від цього треба відштовхуватися? А не від свого бажання чи уявлення чогось?

Надія Трищук: Саме так. Опис проблеми — часто складний момент. Як правило, в цій частині відчувається розуміння теми і глибини. Таким чином стає зрозуміло, наскільки організація, яка буде працювати на грантові кошти, «в темі».

В цій частині дуже важливо показати, що ваша організація працює не сама по собі, а вона працює у відповідь на ініціативи, наприклад, в державному секторі. Наскільки ваша програма сприяє реалізації національної програми чи регіонального плану розвитку? Покажіть це.

В обґрунтуванні обов’язково мають бути статистичні дані. Покажіть, як ви будете впливати своїм проектом на досягнення зміни цих статистичних даних.

На зв’язку зі студією Громадського радіо — менеджерка з організаційного розвитку Громадської спілки форумів недержавних організацій України Оксана Косенко.

Дмитро Тузов: Наскільки активно недержавні громадські організації користуються можливостями отримання грантів?

Оксана Косенко: Зараз ми бачимо в Україні бум, коли, особливо після подій на сході України, виникло дуже багато недержавних організацій. Люди хотіли щось робити, хотіли змін на краще. Зараз створена велика кількість НДО. Значною фінансовою підтримкою для НДО є грантові кошти.

На жаль, уряд України не може повністю підтримувати діяльність недержавних організацій.

Тому західні донори надають значні кошти для розвитку у тих сферах, де працюють НДО.

Дмитро Тузов: Які напрямки зараз розвиваються і підтримуються донорами?

Оксана Косенко: Останні декілька років в Україні була гуманітарна криза. Найбільшими гуманітарними донорами є Агентство США з розвитку та Європейська комісія. Але гуманітарне вікно вже поступово закривається, і гуманітарні донори будуть забирати свої кошти. Тому для НДО, які працювали в гуманітарному секторі, важливо переформатувати свою діяльність і замислитися над тим, чим вони займатимуться далі.

Дмитро Тузов: А якими є перспективні напрямки? Які вікна відкриваються?

Оксана Косенко: Зараз дуже велика кількість проектів спрямовані на підтримку малого та середнього бізнесу або перенавчання людей. Також значна робота виконується у рамках миротворення.

Наталка Соколенко: Що обов’язково має бути у грантовій заявці?

Оксана Косенко: Для донора, як для сторони, яка вкладає кошти, дуже важливо, щоб ці кошти були використані і мета, яку пропонує організація, була досягнута. Тому важливо показати, що у вас є досвід провадження такої діяльності, що ви розумієтеся на тому, що ви хочете робити, що ви маєте зв’язки на місцях, і що у вас є організаційна спроможність виконати заплановане. Також важливо передивлятися рекомендації, які дають самі донорські організації, перед оголошенням конкурсу. Дуже важливо, щоб ваша пропозиція відповідала цілям саме цього конкурсу. Ваш проект має бути цілісним і зрозумілим. Проект — це логічний організм, всі частини якого є взаємопов’язаними.

Повертаємось до розмови з директором з розвитку Громадського радіо Петром Кошуковим та фахівцем програми психосоціальної підтримки, координатором організаційного розвитку Міжнародного медичного корпусу Надією Трищук.

Надія Трищук: Зафіксуйте у своїй проектній пропозиції 3 пункти, в яких ви обов’язково заробите «плюс». Мова йде про гендер. Як правило, донори дуже велику увагу приділяють жінкам. Особливо, коли йдеться про військовий конфлікт. Жінки обов’язково мають бути відображені у вашому проекті. Тобто те, як вони будуть залучатися до втілення вашого проекту, як вони будуть впливати на рішення, які приймаються в ході роботи, як вони будуть ініціювати будь-які зміни.

Дмитро Тузов: Тобто важливо, щоб у проекті брали участь жінки?

Надія Трищук: Так. На мові проектної пропозиції це називається «гендер».

«Гендер» має фігурувати у таких трьох пунктах проектної пропозиції: опис проблеми, завдання і результати.

Наприклад, ви пишете: проект буде спрямований на задоволення потреб не просто місцевої громади, а місцевої громади міста Бахмут, чоловіків і жінок у віковій категорій до 50 років. В цих трьох пунктах ви маєте чітко показати, з ким ви працюєте. Тому що потреби жінок відрізнятимуться від потреб чоловіків. Таким чином ви показуєте донору, що ви відрізняєте потреби різних верств населення, і розумієте, що жінки — це вразлива верства населення. Це те, що донор, як правило, підтримує. Для проектів технічної допомоги на довгострокову перспективу найближчих 10-15 років гендер буде пріоритетом в проектних пропозиціях.

Дмитро Тузов: Чого б ви порадили уникати? Можливо, є якісь типові помилки?

Надія Трищук: Звертайте увагу на те, наскільки заплановані завдання відповідають запланованим результатам. У вас може бути 3-4 завдання і 2 результати. Це вже якось не відповідає очікуванням.

Ті формулювання, які ви використовуєте в завданнях, повинні фігурувати і в результатах. Причому результати мали би бути як короткострокові, так і довгострокові.

Великий мінус — коли не прописують вплив проекту після його закінчення.

Слухайте сюжет Валентини Троян про те, як переселенці можуть отримувати гранти на підприємницьку діяльність.

Дмитро Тузов: Як подолати незнання англійської мови?

Надія Трищук: Якщо мова йде про подання заявки англійською мовою, варто звернутися до зовнішніх спеціалістів.

Наталка Соколенко: Петре, на початку ефіру ви говорили, що Громадське радіо на 90% фінансується з грантів, а 10% звідки?

Петро Кошуков: Це надходження від громадян.

06_travnya.jpg

Як виграти грант //
Як виграти грант
Авторські права: 

Точки опори

Цей матеріал було створено за підтримки International Medical Corps та JSI Research & Training Institute, INC, завдяки грантовій підтримці USAID. Погляди та думки, висловлені в цьому матеріалі, не повинні жодним чином розглядатися як відображення поглядів чи думок всіх згаданих організацій. 

This material has been produced with the generous support of the International Medical Corps and JSI Research & Training Institute, INC. through a grant by United States Agency for International Development. The views and opinions expressed herein shall not, in any way whatsoever, be construed to reflect the views or opinions of all the mentioned organizations.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.