Слухати

Як переселенка з Луганська з трьома дітьми почала нове життя на Волині

16 листопада 2016 - 13:57 261
Facebook Twitter Google+
Ольга Петрова залишила Луганськ два роки тому. Вона з трьома дітьми поїхала подалі від війни, на мирну територію. Працює, займається громадською діяльністю та самостійно виховує трьох дітей

У Луганську залишились рідні та друзі. Ольга згадує, що як тільки відчула, що залишатися там небезпечно, забрала дітей і поїхала подалі від війни — до Луцька:

«Переехала в мае 2014 года. Ехала сюда с тремя детьми, потому что ехала из Луганска, там начались захвата СБУ, военных частей, поэтому вывозила детей из Луганска. Было страшно оставаться. Переехали в Луцк и здесь живем».

Кликайте, чтобы оценить этот материал

Сьогодні Ольга – одна із тих жінок, які змогли попри всі складнощі, успішно влаштуватися в Луцьку. Щоправда, спочатку було зовсім непросто:

«Были проблемы с поиском работы. Хотелось, чтобы хоть более-менее какая зарплата была. С поиском жилья тоже. Сначала жили у знакомых, потом искали квартиру, потому что как известно, с детьми не очень хотят брать. Однокомнатная — это вообще закрытый вариант, двухкомнатные — более реже, только трехкомнатные. А цены на трехкомнатные квартиры с коммунальными сейчас — это значит больше 5000 грн, поэтому очень сложно это все».

Під час пошуку роботи одна із знайомих, яка теж переїхала зі Сходу на Захід, розповіла їй, що в Луцьку відкривається заклад харчування, куди потрібні різні працівники. І фактично з моменту відкриття їдальні вона стала працювати тут. І працює досі. Крім того, жінка організовувала соціальний проект для всіх переселенців на території Волині:

«Был социальный проект от Британского совета «Интеграция переселенцев на Волыни». Непосредственно аудитория — это переселенцы из Крыма и Донбасса. Мы во время этого проекта проводили экскурсии в Луцке. Они более детально ознакомились с историей Луцка, посмотрели старый город, заезжали в Таракановский форт, замок в Дубно, заезжали на Рокини.»

Наразі жінка не проти займатися і іншими соціальними проектами. Однак поки що весь вільний час намагається проводити з дітьми:

«Дом, школа, сад, работа. Работа, сад, школа, дом. Единственное, что на выходных удается больше проводить времени с детьми, почему я и посвящаю свои выходные. А так мы встречаемся утром, перед выходом с шести до восьми утра и вечером мы проводим время с шести до девяти. И весь день мы практически не видимся. Дети заняты своими делами. А я на работе».

Каже Ольга, що і діткам тут подобається. Щоправда, старшому синові складно звикнути, тому що у школі всі розмовляють українською мовою, а в Луганську він постійно спілкувався російською:

«В младших вообще все замечательно, потому что когда мы приехали сюда, то младшей дочери было восемь месяцев. Она не разговаривала. Поэтому с самого начала говорила на украинском языке. Младшему сыну было два года, а сейчас ему четыре. Он тоже более успешно влился. Проблемы были у старшего, так как пятилетний ребенок, если привык разговаривать на русском, то в детском саду никто на него не давил, и ничего, и их было двое группе с Донбасса. И их не заставляли говорить на украинском. Они общались так, как умели. И когда он ушел в четвертую гимназию, а она украинская, то его суржик не всегда и везде вливается, но учителя относятся к этому более так лояльно».

Ольга додає, що луцька місцева влада залишила сам-на-сам із проблемами українців, які приїхали з Донбасу та Криму. І далеко не всім вдається подолати перешкоди на шляху, аби вистояти перед обставинами, війною, не зламатися та жити далі.

Точки опори

Цей матеріал було створено за підтримки International Medical Corps та JSI Research & Training Institute, INC, завдяки грантовій підтримці USAID. Погляди та думки, висловлені в цьому матеріалі, не повинні жодним чином розглядатися як відображення поглядів чи думок всіх згаданих організацій. 

This material has been produced with the generous support of the International Medical Corps and JSI Research & Training Institute, INC. through a grant by United States Agency for International Development. The views and opinions expressed herein shall not, in any way whatsoever, be construed to reflect the views or opinions of all the mentioned organizations.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.