Слухати

Як подолати страх смерті, — поради психолога

03 вересня 2016 - 14:00 282
Facebook Twitter Google+
Рекомендації щодо того, як боротися зі стресами та емоційною напругою дає психолог Максим Реуцький

reuckyy.jpg

Максим Реуцький // Громадське радіо
Максим Реуцький
Громадське радіо

За словами Максима Реуцького, є кілька найбільш ефективних засобів надання (самонадання) психологічної допомоги — ті, які в розпорядженні кожної простої людини. Він каже, що гострий стрес, на відміну від хронічного, переважно викликаний несподіваними змінами в нашому житті. До того ж, стресові та психотравмуючі ситуації нерідко викликають у тих, хто перебуває в них, панічні атаки — це напади ірраціонального страху та інтенсивної тривоги — розповідає психолог:

«Серцебиття, задишка, іноді страх смерті, відчуття дереалізації. Що в цій ситуації робити? Є декілька простих способів. Перший з них придумали ще американці. Це банально подихати в пластиковий пакет кілька разів. Зазвичай 20-30 вдихів допомагає. Нервова система заспокоюється. Найпростіший, найефективніший і майже безкоштовний спосіб».

Кликайте, чтобы оценить этот материал

За словами психолога людині, що потрапила у складну життєву ситуацію та перебуває у шоковому стані, дійсно може допомогти дихання за спеціальною методикою:

«Більш серйозний стан — шоковий — яке буває після ДТП, в разі військових дій, в разі якогось раптового події, насильства, пограбування — тут допомагає так звана продишка. Людині пропонується дихати, направляючи вектор дихання подумки в те місце, де відчувається максимальна напруга — стрес, переляк».

У стані психоемоційного напруження, якщо дихання не допомагає — варто приділити увагу фізичним вправам, аби «випалити» адреналін, рекомендує Реуцький:

«Рекомендовані всі рухові активності. Допомагає швидка швидка ходьба, фізнагрузкі, нескладні фізичні вправи, а також будь-яка монотонна діяльність, яка призводить до уповільнення мислення: вишивання, бісероплетіння, все, що вимагає концентрації та глибини. Допомагають віджимання та присідання.

Тим, хто перебуває у зоні бойових дій, у більшості випадків самотужки стрес не подолати, говорить Максим Реуцький:

«Однозначно в цій ситуації потрібна допомога фахівця. Тут без варіантів. Травма тут сильніша. Тактики виведення існують в сучасній психотерапії. Серед них — техніка НЛП всім відома, кататимно-імагінативна психотерапія. Якщо виникають неконтрольовані стани, звичайно ж, повинні включатися в справу військові психологи, психотерапевти, ну, а якщо стан ще тяжчий — вступає в справу „важка артилерія“ — психіатрія».

Для того, щоб зберегти свою психіку неушкодженою, бійці мають «вимовляти» свою стреси, пояснює психолог:

«Це так званий дебрифинг. Ще раз промовляння тих подій, які трапилися, ще раз проживання, ще раз занурення в цю атмосферу. І з кожним дебрифінгом напруга оповідача спадає, це емпірично доведено. У підрозділах спецназу командири знають, що після повернення групи з рейду кожному бійцю необхідно виговоритися. Тривіально: де був, що бачив, як ішов бій, хто був поруч, хто був при яких ситуаціях поранений, отримав контузію, як себе вів, яку допомогу надав, що зробив, як діяв. Це теж називається дебрифінгу, і це самодопомога».

За словами Реуцького, стреси, які переживають внутрішньо-переміщені особи, здебільшого екзистенційні. Вони пов’язані з пошуком відповіді на питання на зразок «Де бути?», «Що робити?» У цьому випадку задача психолога — підштовхнути до усвідомлення і прийняття людиною нових обставин і себе в них:

«Необхідно шукати смисли. Хоча б починаючи з того, що «Ви залишилися живі». Залишилися живі, зберегли здоров’я, рідних і близьких, можливо, навіть якісь ресурси, можете працювати, ви потрібні. Найчастіше бачимо, що людина залишився сам у собі, зовнішньої опори у нього немає. Працюємо з людьми, допомагаємо знайти нові сенси, але найчастіше акцентуємо увагу на тому, що вони залишилися у себе самі і на початковому етапі зобов’язані допомогти собі самі«,— коментує спеціаліст.

Маргарита Кримова з Дніпра для «Громадського радіо»

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.