Слухати

Українські герої. Назар Барилко

18 лютого 2015 - 13:00 594
Facebook Twitter Google+
Назар Барилко з Львівської області, Бродівського району, село Лукаші. 27 років. В мирному житті був регіональним менеджером з торгівлі. Поранення отримав під Щастям

2015-02-10 18.03.04-Барилко Оптиміст-реаліст. Красень. Наш сьогоднішний герой — Барилко Назар з Львівської області, Бродівського району, село Лукаші. 27 років. В мирному житті був регіональним менеджером з торгівлі. Поранення отримав під Щастям.«23 серпня я був мобілізований,мене забрали зразу в Яворів на полігон, 24 день Незалежності я прийняв присягу на вірність українському народу. У нас було 9 днів тренувань підготовки в Яворові, потім 9 днів ми були в Харкові, в Чугуєво. А потім, це 8 чи 7 число вересня нас відправили в зону бойових дій, в зону АТО. Від того часу нас там розкидали. Були ми в Луганській області, наша дислокація – це суто Луганська область, в Донецькій області я не був.

Поранення отримав з 9 на 10 число жовтня близько половини дванадцятого ночі.

Це сталося біля Щастя, прилегле село Геєвка. Сталося це на обході території . Ми стояли там, наше завдання було не пропускати диверсійні групи, які часто проходили повз нас. І в один вечір сталось так, що проходила диверсійна група, вони побачили нас. Сталося це швиденько, пролунали постріли, так і отримав поранення. Спочатку я не зрозумів, секунд 10, я ще відбіг, заховався, а потім аж відчув сильний біг в нозі і тоді почали мене хлопці рятувати.

Після поранення хлопці мене перше рятували на місці, вони зупинили кров, тому що мені куля попала в артерію, розірвала. І дуже велика крововтрата була. Хлопці зупинили, завдячую їм, доставляли мене. Я від поранення до госпіталю Харківського 10 годин транспортування в мене було. В Харкові зробили мені там операцію, вставили артерію. Цей момент я трошечки пам’ятаю. Я був при свідомості .

В госпіталях я з 10 жовтня. Два дня був в Харкові в госпіталі , потім 12, як раз на моє день народження привезли мене в Київський госпіталь.  В мене трошечки проблема, низ ампутували, тому що 14 жовтня ампутували ногу. Там спасати не було що, бо почалося відмирання клітин. І боротьба вже йшла за верх ноги, тому що у мене три кульових поранення наскрізних, шийка бедра, артерія і седальний нерв. Контузія була. Порядка 30 операцій було, але врятували. Давали 80 на 20 відсотків, 20 мені вистачило. І 25 грудня мене вже відпустили з госпіталю до дому , тобто 2,5 місяці.

Протезування не почалося , тому що шийка бедра, ще потрібно 6 тижнів і робити контрольний знімок. Бо я оце приїхав в Київ, думав зробити контрольний знімок і вже на протезування, тому що маю сильне бажання вже походити нормально.

З довідками ми всі заяви-рапорта написали на ім’я командирів, чекаємо результату. А так від держави нічого ще не получив. Зарплату платять , я зараз рахуюсь військовослужбовцем,зарплата є. Потрібно документи, щоб одноразова грошова допомога була. Ми до цього зараз йдемо. Зараз у мене пріоритет номер один, стати на протез. Зараз так глобально стараюся ще не робити плани на майбутнє. Мені потрібно спочатку нога, а потім почнем» .

Й не можна йому не вірити.  Він зможе. Він зараз спокійно розповідає про срачену ногу, пережиті муки  та психологічні ломки.  Він сміливо дивиться в майбутній день й видається, що  в ньому тепер сталева сила.

Якщо хочете  допомогти Назарові з його нинішнім головним пріорітетом – з протезом – номер картки в Приватбанку на його ім’я 5 168 742 019 295 603

А телефон 0689876344

Як і чим допомагати пораненим українським героям – вирішувати Вам, нашим слухачам. Ми Вам довіряємо  так само, як і собі. Це була програма Громадського радіо Українські герої.  ЇЇ автор та ведуча Лариса Мудрак. Мені допомагає Дарья Куренная. Звукорежисер  програм Українські герої Ігор Онисенко.

Програма «Українські герої» на Громадському радіо підтримана Канадським фондом місцевих ініціатив.

 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.