Слухати

Українські герої. Олександр Піддубний

05 лютого 2015 - 18:57 298
Facebook Twitter Google+ Vkontakte
Полтавчанин, який пишається, що українська літературна мова народилася саме в його краї, отримав важке поранення коли вивозив українську бібліотеку з окупованого села Ольхово, що під Дебальцево

piddubniy (2) — копияСеред поранених у Київському військовому госпіталі – полтавчанин, доброволець з лав міліціонерів Олександр Піддубний. Сьогодні наша розповідь про нього та його історію. Одна маленька особливість, яка вразила. Полтавчанин, який пишається, що українська літературна мова народилася саме в його краї, отримав важке поранення коли вивозив українську бібліотеку з окупованого села Ольхово, що під Дебальцево. 

Олександр Піддубний народився на Полтавщині в селищі Семенівка в робітничій родині. Йому 23 роки. На війні вже двічі й щоразу за власної волі. Хоча в мирному житті він ще досі студент- майбутній юрист.

Після школи я вступив у Полтавський інститут економіки і права на юридичний факульет. Коли навчався, прийняв рішення піти служити в армію. Служив в Кримському спецпідрозділі «Тигр» у внутрішніх військах.

Яким чином Ви потрапили в зону бойових дій?

У нас в Полтавській області є хлопці, які добровільно бажають поїхати в зону АТО.

У внутрішніх військах існує така практика, що кожного місяця є пропозиція, хто із всіх службовців добровільно йде до лав мобілізованих. Як у Вас це відбулося?

Нас теж спитали, хто бажає поїхати в зону АТО. Я не вперше їхав. Вперше я поїхав 10 липня в Слов’янськ і Краматорськ. От і 17 грудня теж забажав поїхати і записався. Поїхав за Дебальцево з хлопцями, з якими я їхав і командиром Дмитром Маржаєвим підполковником міліції.

Який це батальйон?

Добровільний збірний батальйон “Полтава”. Там всі кадри, які працюють в міліції з Полтави.

Олександр Піддубний двічі з полтавчанами із збірного добровільного батальйону Полтава воював на Сході.   Влітку минулого року два місяці воювали під Краматорськом. Після місячної перерви знову добровільно вирушили на Схід – цього разу в зону Дебальцева. Важке поранення отримав там.

Це сталося 14 січня, на Старий Новий рік. В нас було завдання поїхати в селище Кам’янка і зробити зачистку. Заодно нам була поставлена додаткове завдання – перевезти в поле інформацію про учителів і бібліотеку. Хлопці займалися бібліотекою, а основна маса займалась зачисткою селища, дивилися, хто там є. І колі поверталися назад, потрапили під мінометний обстріл.

Тобто ви перевозили бібліотеку, рятували книжки?

Так. Це теж потрібно, оскільки це потрібно для шкіл, для дітей.

Що Ви пам’ятаєте в момент поранення?

Ідемо, чуємо міна летить, крикнули і лягли ми. Почали міни класти, в п’яти-шести метрах від мене одна, друга. Пам’ятаю, що я лежав. Можливо, мене хвилею відкинуло. Дивлюсь, в мене рука вже розірвана. Такий стан, що я не відчував болю, хочу зігнути руку і кричу від того, що не можу її зігнути. Потім до мене підійшов мій друг, який був зі мною, Сергій Терещенко, працівник “Беркуту”. На свій страх і ризик не побоявся до мене підійти під час обстрілу. А інший – Саша Калайда – побіг далі просити допомоги, щоб машину підігнали мене транспортувати. Коли закінчився обстріл, мені допомогли піднятися, я своїм ходом біг до машини.

Вам потрібен протез? Ви знаєте, який саме Вам потрібен? І скільки він коштує?

Він дуже дорогий, для нашої сім’ї – непідйомний.

Олександр залишився без лівої руки. Протезування має бути кілька етапне й дійсно дороговартісне. Для небайдужих, хто готовий допомогти телефон мами Олександра — Оксани Євгенівни Піддубної 0995163358.

Картка на ім`я Піддубного Олександра Олександровича 5 168 757 248 773 659.

Олександр щирий й надзвичайно позитивний хлопець. Йому лише 23 роки. Протез руки дозволить йому повернутися до активного життя. Він щохвилини вболіває за своїх воєнних побратимів й постійно переказує їм вітання.

Хочу сказати, хлопці, в нас вірять, хлопці, ми не одні! І те, що ми робимо, ми робимо не дарма, не дарма ми туди їдемо. Не треба ні про що жаліти! Ми віримо в те, що ми робимо.

Якщо вірять поранені українські герої – то віра не може залишити щодного українця.В ефірі програма Громадського радіо про поранених та для поранених українських героїв. Перед мікрофоном автор та ведуча Лариса Мудрак. Сьогодні ми розповідали про полтавчанина Олександра Піддубного, який залишився без лівої руки, коли вивозив українську бібліотеку з селища Ольхове під Дебальцево.

Це була програма Громадського радіо «Українські герої». ЇЇ автор та ведуча Лариса Мудрак. Мені допомагає Ірина Сампан. Звукорежисер програм «Українські герої» Ігор Онисенко.

Програма «Українські герої» на Громадському радіо підтримана Канадським фондом місцевих ініціатив.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.