Навіщо поліція вказує національність підозрюваних в офіційних повідомленнях про злочин?

28 липня 2017 - 14:26 123
Facebook Twitter Google+
Поліцейська реформа рухається зовсім не в тому напрямку: правозахисниця коментує слова речника МВС України щодо ВПО та громадян кавказьких країн

255 386.jpg

Артем Шевченко //
Артем Шевченко
Нещодавно речник МВС України Артем Шевченко в розмові на Громадському радіо зазначив: “У нас чимало громадян інших країн, зокрема кавказьких, щоденно в кримінальних зведеннях проходять відомості про затримання таких осіб за кримінальні злочини, переважно майнового характеру: крадіжки і таке інше. Так само, як і серед наших громадян-переселенців трапляються такі також”.

На уточнення радіоведучого Андрія Куликова, що злочинці трапляються не тільки серед переселенців, речник спохватився і додав: “Я тут не хочу нікого дискримінувати, зокрема за національною ознакою”.

Ще в 2008 році, щоби запобігти ненавмисному розповсюдженню інформації, яка може спричинити поширення ворожнечі на національному ґрунті, Громадська рада при ГУМВС України в Харкові рекомендувала відділу зв’язків з громадськістю тоді ще міліції, у своїх повідомленнях замість етнічного походження правопорушників зазначати лише їх характеристику за категоріями «громадянин України» та «не громадянин України».

Однак, МВС України і надалі продовжує часто використовувати розголос національності людей, які потенційно вчинили злочин.

fedorovych.jpg

Ірина Федорович //
Ірина Федорович
На думку Ірини Федорович, правозахисниці, Директорки ГО “Центр соціальна дія” таким чином, використовуються заклики до етнічного профайлінгу та мови ворожнечі: “Формулюється обвинувачення таким чином, що наче щоденні поліцейські повідомлення містять інформацію виключно про майнові злочини, вчинені ВПО та громадянами кавказьких країн.  Хочеться в цьому контексті запитати у речника МВС України чи можна побачити статистику скільки таких майнових злочинів було розкрито та встановлено саме винуватість ВПО та громадян кавказьких країн в цих злочинах? А також аналогічну статистику аналогічних злочинів, які вчинені громадянами України не з числа ВПО? Для того, щоби порівняти та розуміти масштаби проблеми.

“Зараз ми маємо справу із публічною готовністю поліції до етнічного профайлінгу під підкриттям цього контр-розвідувального режиму та невміння звітувати про свою роботу нічим, крім звичайного популізму. Це бажання знайти зовнішнього ворога, за яким скривається непрофесіоналізм нашої поліції. Що наштовхує на думку, що поліцейська реформа рухається зовсім не в тому напрямку”, — додає правозахисниця.

На питання чому, це відбувається в Україні, правозахисниця пояснює це так: “Це не бажання змінювати свої підходити до роботи, не бажання вчитися чомусь новому. Це теж саме, що не дозволяє нашій поліції, наприклад, ефективно розслідувати злочини на грунті ненависті. Ми звикли до якихось шаблонних схем, які відпрацьовані роками, які написані в старих підручниках, за якими навчають в академіях МВС і не готові нічого бачити, доки не прийде та сама міфічна “політична воля” або “рука згори””.

«Суспільна думка постійно формується. Якщо подивитися на повідомлення МВС по іншим злочинам, то вони ніде не вказують “українець скоїв крадіжку” або “українець вбив дружину”, просто пишуть, що людина з токого-то міста вчинила злочин”, - додає Федорович. 

Ірина Федорович, наголошує, що така риторика може бути небезпечною для всього суспільства: “Це впливає на формування публічної або суспільної дискусії і суспільного уявлення про людей, які відносяться до цієї етнічної групи. Ми настільки вже до цього звикли, що не звертаємо на це увагу, коли пишуть “особи кавказького походження” і так далі, але всі знають, що ці люди з Кавказу, продають мандарини, колись продавали гвоздики, а тепер ще й “скоюють крадіжки”. Але даних на скільки ці люди скоюють крадіжки більше, порівняно з іншими, наприклад, українцями – у нас не має».

Така начебто ненавмисна розповсюджена інформація про національність людей, які вчиняють злочин, може спричинити поширення ворожнечі на національному ґрунті, збільшити мігрантофобію в суспільній свідомості та підтримує викривлені уявлення про людей, які належать до певної національності.

Вказування походження можливих винуватців вчинення будь-якого злочину має місце лише тоді, коли це є невід’ємною частиною цього злочину і по-іншому людину не можна знайти.

За підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.