Слухати

Влада Громади: Нова модель міжбюджетних відносин має запрацювати з 2015-го року — Олександр Слобожан

11 жовтня 2014 - 19:45 291
Facebook Twitter Google+
Олександр Слобожан переконаний, після проведення бюджетної реформи місцеві громади отримують нові можливості та стимули для розвитку своїх територій

DSC03323_1Директор центру аналітики та розробки законодавства Асоціації міст України Олександр Слобожан переконаний, після проведення бюджетної реформи місцеві громади отримують нові можливості та стимули для розвитку своїх територій.

Виготовлення подкасту стало можливим завдяки допомозі американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Викладена інформація не обов’язково відображає точку зору Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США».

Розмову записала Ірина Соломко

Ірина Соломко: цікава ваша думка про те, наскільки концепція децентралізації фінансової системи та бюджетна реформа, яка вже була розроблена наскільки вона розкриває проблему? Які ключові положення вже прописані, які є підстави думати, що громади отримають більше децентралізацію бюджетної системи?

Олександр Слобожан: по-перше хочу зауважити, що над концепцією працювали не один рік і довгий час її чекали органи місцевого самоврядування, в тому числі «Асоціація міст» була долучена до розробки цієї концепції. 1 квітня вона була схвалена урядом і там є цілий блок, який  присвячений зміцненню фінансової основи місцевого самоврядування саме для того, щоб воно було спроможне виконувати як делеговані так і власні повноваження. Основні положення цієї концепції передбачають по-перше – це достатньо фінансову базу, яка буде складатися із частин загальнонаціональних податків, тобто фактично держава поділиться певними надходженнями з місцевим самоврядуванням. Ефективними місцевими податками і зборами, тому що наразі надходження у нас найменші серед країн Європи. По-друге правом встановлення органів місцевого самоврядування пільг і ставок цих місцевих податків і зборів, тому що зараз наявна така ситуація, коли держава встановлює певний перелік пільг і не компенсує місцевому самоврядуванню. По-третє, система вирівнювання виходячи на одного жителя, щоб знизити диспропорцію в розвитку регіонів і ще один важливий момент – це прямі міжбюджетні відносини центру і території. Тобто аж до найнижчого рівня. Але я хотів би зауважити, що сама концепція — це певним чином стратегічний документ, який визначає важливі блоки, які треба вирішити. Без внесення змін до бюджетного податкового законодавства ці прописані тези залишаться на папері, тому що в принципі концепція передбачає як механізм напрям ,куди треба рухатись щоб зміцнити, скажімо, систему місцевого самоврядування.

Ірина Соломко: це законодавче підґрунтя, воно зараз на якому етапі?

Олександр Слобожан: саме на підставі цього блоку концепції, урядом було розроблено 2 законопроекти – це бюджетний кодекс, перша його редакція була внесена в серпні місяці, зміни називалися «щодо бюджетної децентралізації», але нажаль на той момент нам не вдалося переконати Мінфін, щоб повністю його положення відповідали, по-перше, закладеним нормам концепції, а по-друге,  інтересам місцевого самоврядування. І от вже 15 вересня уряд вніс 2 законопроекти: бюджетний кодекс і зміни до бюджетного, податкового  кодексу, який так і називається «щодо реформи бюджетних відносин».

Ці закони можуть іти лише в парі, тому що бюджетний кодекс передбачає фактично механізм розподілу і бюджетного забезпечення територіальних громад. А податковий якраз відзначає спрямування оцих надходжень, як їх зібрати, яким чином акумулювати. І ось ці два документи на сьогоднішній день знаходяться у Верховній раді, вони мали б бути проголосовані в першому читанні, потів певним чином відшліфовані, тому що готувались в швидкому темпі і там є що підправити. І на основі вже цих документів закон про бюджет на 2015 рік мав би бути складений на новій основі і вже з 2015 року ми б змінили, так як дозволяє діюча конституція, бюджетну основу. І вже після того, як міняється ця основа, міняється розподіл повноважень, відповідальностей, компетенції, але з 2015 року має запрацювати оця нова модель бюджетних відносин.

Ірина Соломко: а все ж таки, яка вона? Ви сказали, що держава віддасть якісь свої загальнонаціональні податки, крім того, запровадить нові податки — місцеві. Конкретно про те що ми матимемо.

Олександр Слобожан: зразу почну з податкового кодексу – його модель передбачає таким чином, що у моделі місцевого самоврядування будуть 2 потужні податки – це перший і єдиний податок, ми вже з ним знайомі -податок спрощенців, який на основі ефекту масштабу. Щоб покращити їм умови, відповідно трошки знижується ставка – на 50%, але це робиться для того, щоб збільшити їх кількість. В принципі малий бізнес дуже рухливий і складає у розвинених країнах значну частину економіки і тому навантажувати його непомірним податковим певним тиском немає сенсу, краще трошки знизити цю ставку, але за рахунок ефекту масштабу ми здобудемо більше надходжень.

Але я хочу зупинитися на податку нерухоме майно – його ще хтось називає податком на розкіш, в усіх розвинених країнах цей податок наявний. В діючий редакції, яка зараз є, 90% випадають з під оподаткування, по-друге там є певні лазівки, коли можна фактично уникати оподаткування – це знімається. Другий момент – запроваджується оподаткування так званої комерційної нерухомості і третє,головніше — встановлення щодо ставок і пільг, там прописано чіткі норми – ставки встановлює відповідна міська рада від 0 до 2; цей податок в певних малих населених пунктах, якщо  побачать, що адміністрування дорожче ніж надходження, вони можуть його не запроваджувати.

Ми даємо справжнє місцеве самоврядування, вони беруть відповідальність за встановлення цієї ставки, за наповнення бюджету і в той ж час за співпрацю з бізнесом, плюс тут йде врахування категорії об’єкту нерухомості, щоб була справедливість – не може об’єкт 1962 року так само оподатковуватись як об’єкт 2014 року.

Наступний момент – встановлюється зональність, тобто, наприклад, один і той самий об’єкт розташований на Печерській і на Троєщині не можуть сплачувати однакову ставку. Третій момент – надається право органам місцевого самоврядування надавати пільги, якщо це стосується громадян, то виходячи з їх майнового стану та рівня доходів, — оце що стосується блоку безпосередньо місцевих податків. Крім того, 5% від роздрібного продажу підакцизних товарів, буде спрямовуватись до місцевих бюджетів з таких товарів як тютюн, алкогольні напої та нафтопродукти. А раніше ці відсотки надходили у державний бюджет – це стосується, безпосередньо, податкового кодексу, озвучу трохи в цифрах – наприклад розрахункові надходження по податку нерухоме майно можуть скласти 2,7 мільярди гривень,  на даний момент це 2230 мільйонів, тобто різниця суттєва. Якщо брати акцизний податок, то розрахункові надходження можуть сягнути до 8 мільярдів. Ці податки – інструменти залучення інвестицій.

Ірина Соломко: наскільки зараз  можна буде контролювати земельний податок, наскільки це буде прозоро? Адже ми знаємо багато скандалів навколо цього, згадуючи скільки Янукович сплачував громаді за користування землею і як не прозоро формуються ці ставки оренди.

Олександр Слобожан: податковий кодекс фактично визначає механізм стягнення, те, про що ви говорите –  планом заходів по реалізації концепції це передбачено, це зміни до земельного кодексу, вони теж дуже важливі і до підзаконних актів в сфері земельних відносин. Це стосується  питання аукціонів, тобто про продаж  земельних ділянок на аукціонах, встановлення питання нормативно-грошової оцінки, до якої обов’язково має прив’язуватися орендна плата.

Ірина Соломко: врегулювання цієї системи, наскільки воно ще збільшиться, чи ви це очікуєте, що надходження по цих податках збільшиться?

Олександр Слобожан: наприклад, якщо брати по суб’єктам господарювання, якщо ми вже зачепили плату за землю, то за нашими попередніми розрахунками, якщо врегулювати питання такого прозорого механізму фактично з серйозним контролем по надходженням, то тільки по суб’єктам господарювання, які не сплачують, але користуються, ресурс складає 1 мільярд гривень. Тобто здавалось, це не дуже багато, але до порівняння – на сьогоднішній день до місцевих бюджетів зараховується до 600 мільйонів, всього на всього. Наступний момент – це проведення нормативно-грошової оцінки землі. Це теж наводить певний порядок ,тому що земля – серйозний ресурс для місцевого самоврядування, яким потрібно вдало розпоряджатись. Нормативно — грошова оцінка впливає на ставки і відповідно вона проводиться експортними установами – це що стосується питання до прозорості.

 Вже на підставі неї ґрунтуються ставки і оренди і земельного податку – це до ресурсів. Податковий іде в прив’язці до бюджетного кодексу і якщо плавно переходити до прозорості і ефективності – більш яскраво це прописано і більш такі серйозні проблеми є в бюджетній сфері, так звана ефективність видатків, коли в нас делеговані повноваження, тобто держава передає певні повноваження. В основному це бюджетна сфера, освіта, охорона здоров’я, соціальний захист. Кожне галузеве міністерство встановлює якісь свої відповідні нормативи, які звісно не узгоджуються з наявним фінансовим ресурсом.

Делеговані повноваження зараз забезпечуються не на 100%, тому що є проблема в так званих соціальних стандартах і нормативах, коли вартість публічної послуги розраховується не в прив’язці до соціального стандарту нормативу.

Якщо взяти вирівнювання – в чому відмінність діючої системи і яка пропонується.  Зараз система фактично не стимулює до економічного зростання, скільки ти б не зробив, якщо ти добре попрацював, все в тебе забере центр і потів не відомо по яким нормативам і чи віддасть – це най головне. Хто добре спрацював – наступного разу йому ставиться інший план, в нього міняється ситуація з платниками податків, міняється соціально-економічна ситуація взагалі в країні і він не може цього забезпечити.

Ірина Соломко: в контексті розвитку регіонів — зараз на фоні ситуації на сході України дуже довгий час у нас були міфи про те, що в нас найбільш розвинені регіони це Донецька, Дніпропетровська області. Все ж таки озвучте будь ласка які регіони в Україні наразі більше заробляють, а які найменше?

Олександр Слобожан:  країна в цілому – як певний механізм і виходить таким чином — треба порівнювати скільки звідти забрали, а потім віддали і компенсували. Якщо брати в такому контексті, то в принципі регіони знаходять  в однаковому становищі. Тому що беруть, наприклад ,один показник – ПДВ, от ми дали в держбюджет один показник ПДВ, а потім ніхто не рахує скільки компенсували цього ПДВ. Якщо брати по показникам, то зрозуміло східні області, в яких зараз проблеми, вони в свій час були потужними, але не настільки. Багато хто забуває про Полтавську область, Дніпропетровська теж потужна. Наступний момент – місто Київ, фактично тут зосереджений центр ділової активності. Якщо порівнювати по надходженням, чомусь ніхто не звертає увагу на західні регіони – Львівський район, де є перспективність в плані надходжень, просто сама система у нас не збалансована, є нерівномірності. Якщо буде запроваджене оце вирівнювання, то в принципі воно має певним чином такі відмінності постирати і певним чином стимулювати органи місцевого самоврядування до нарощення економічного потенціалу.

Ірина Соломко: коли оці два закони будуть проголосовані, як ви це очікуєте?

Олександр Слобожан:  є сподівання, що ці законопроекти будуть проголосовані 14 числа, але навіть якщо ні, вони є готові та напрацьовані, який би уряд не був, вони все одно будуть внесені до Верховної ради, і до кінця 2015 року проголосуються, відповідно на основі них буде проголосований держбюджет. Тобто у нас великі сподівання.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.