Слухати

Україна має шанси на списання зовнішнього боргу, — економіст

14 квітня 2014 - 19:29 172
Facebook Twitter Google+
Що може вимагати уряд від міжнародних партнерів крім кредитів для підтримки курсу гривні?

Андрій НовакВідомий український економіст Андрій Новак в ефірі Громадського радіо  заявив, що одна з причин девальвації гривні — це бездіяльність Нацбанку. «Я пропагую ідею, яка дуже швидко може покращити стан фінансів. Це називається списання державного боргу України.  З Польщі у 1991 році списали 50% тодішнього боргу, з Греції зовсім недавно списали 85% держборгу. Борг України зараз 700 мільярдів доларів. Зараз у нас є шанс просити списання боргу», — вважає експерт.

 Андрій Новак: Девальвація гривні має дві причини: одна об’єктивна, друга суб’єктивна. Об’єктивна – економічна. Українська економіка знаходиться на стадії падіння валового внутрішнього продукту, і в слабкій економіці не може бути сильних грошей. Це закон. Але по цій об’єктивній причині девальвація мала бути до 9 — 9.5, максимум до 10. Все, що далі – це вже суб’єктивні причини. Перш за все, політичні, військові, сепаратистські, які, на жаль, продовжуються. І є ще одна суб’єктивна причина – м’яко кажучи, відсутність діяльності НБУ. Є поняття злочинна діяльність, а є поняття злочинна бездіяльність.

Є поняття валютних резервів. На сьогодні в НБУ оголошують, що їх 15 млрд. доларів. Не є мета, щоб вся Україна працювала на валютні резерви. Навпаки, валютні резерви існують, щоб вони працювали на інтереси країни. Зараз інтереси країни – припинити девальвацію. Тому що девальвація б’є по кишені кожного українця. Якщо ці резерви не використовуються зараз, навіть ті які є, для стримання девальвації, це зараз не правильно.

65% девальвація вже відбулась, це дуже тяжко. Ми розуміємо, що ніхто не індексує ні пенсії, ні зарплати. Тобто на скільки девальвувала гривня, вважайте, на стільки кожен українець стає біднішим. Треба зупинити девальвацію.

Наталка Соколенко: Чому голова нацбанку цього не робить?

Андрій Новак: Є інформація, що голова НБУ не вирішує всього. Інше питання: з яких мотивів і чому? Паралельно відбувається дуже темний процес рефінансування банку.

Наталка Соколенко: Рефенансування – це коли нацбанк дає гроші комерційним банкам.

Андрій Новак: Всі знають, що це відбувається не просто так, все розуміють, чому тільки певним банкам.

Андрій Куликов: Тобто це корупція постреволюційна?

Андрій Новак: Так, не знаю, чи пост… Одним словом, президент правильно дав часу до понеділка цим сепаратистам звільнити приміщення. Щось подібне треба встановити і для уряду і для Національного банку. Вже досить бездіяльності, час діяти.

Наталка Соколенко: Що ще може вимагати уряд від міжнародних партнерів крім кредитів для підтримки курсу гривні і чому цього не відбувається досі? МВФ виставив свої умови, але є й ще інші кредитори.

Андрій Новак: Я вже сьомий тиждень пропагую ідею, яка кардинально і дуже швидко може покращити стан фінансів. Це називається списання державного боргу України. На політичному рівні ця ідея замовчується, я розумію чому. Тому що якщо зовнішні кредитори погодяться через дуже важкі обставини в Україні, спишуть певний відсоток. Ми можемо попросити від 50 до 85% за прикладом Польщі і Греції.

Відповідно, якщо спишуть зовнішнє, треба у тій же пропорції списати і внутрішнім кредиторам. А наші внутрішні кредитори – це олігархи. А вони звикли, навпаки, що їхні борги списують. Це якраз та сфера, у якій наш оліаргхат може продемонструвати свій патріотизм і турботу про країну. Тому списання держборгу це зараз має бути, якщо не тема №1, то тема №2 максимум для уряду і національно банку.

Наталка Соколенко: Польщі списали нацборг до приєднання до Європейського союзу, чи після?

Андрій Новак: Списання державного боргу абсолютно ніякого відношення не має до членства в ЄС. З Польщі у 1991 році списали 50% тодішнього боргу, з Греції зовсім недавно списали 85% держборгу.

Це питання ставиться перед двома організаціями неформальними, але дієвими: Паризький клуб та Лондонський клуб. Паризький клуб – це обєднання урядів кредиторів, 19-ти найбільших. Лондонський клуб – це об’єднання банків кредиторів. За історію існування Паризького клубу, це з 1956 року, ним було укладено біля 400 угод про реструктуризацію та списання державного боргу різним країнам з різних континентів.

Це 700 млрд. доларів. Зараз у нас є шанс просити списання боргу. Від цієї дії потрійний ефект: піднімаються кредитні рейтинги України; нові кредити можна буде направляти в економіку, а не на обслуговування держборгу; спокійно можна буде формувати бездефіцитний бюджет. Це миттєве оздоровлення державних фінансів.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.