Закон РФ, позволяющий не иполнять решения ЕСПЧ, не имеет силы, – Кульчицкий

06 декабря 2015 - 21:31
FacebookTwitterGoogle+
На практике закончится тем, что Россия исполнит все решения и выплатит пеню за просрочку, – уверен Назар Кульчицкий

4 декабря Госдума России приняла закон, разрешающий Конституционному суду РФ признавать неисполнимыми решения международных судов, и в первую очередь, Европейского суда по правам человека, в случае их противоречия российской Конституции. «Если брать с точки зрения Европейского суда и Совета Европы, то это заявление не имеет никакой юридической силы и никаким образом не может освободить страну от обязанности выполнять решение Европейского суда», – говорит бывший правительственный уполномоченный Европейского суда по правам человека (2013-2014 гг) Назар Кульчицкий.

Назар Кульчицкий: Тільки Європейський суд в стані дійти висновку про наявність чи відсутність порушення конвенції, а тільки Комітет міністрів має право здійснювати контроль за виконанням. Держава в праві вирішувати, в який спосіб виконувати те чи інше рішення і комітет міністрів буде вирішувати, відповідає це рішення Європейському суду, чи не відповідає. Але держава не має права відмовитись від виконання рішення Європейського суду. Більше того, не тільки такий закон нічого не дає, а навіть вихід країни з членства в Раді Європи, не звільняє її від обов’язку виконувати рішення, які були винесені на той момент, коли вона перебувала членом Ради Європи. Тому з юридичної точки зору це немає жодного значення. Як на мене, це просто політична заява.

Мария Завьялова: А с практической точки зрения? Какие могут быть последствия?

Назар Кульчицкий: Якщо зовсім далеко, то крайняя міра – це фактично позбавлення членства в Раді Європи. Фактично, якщо ми говоримо про грошові компенсації, Європейський суд встановлює чітко строки виконання. І якщо держава не сплачує кошти в чітко встановлені строки, нараховується пеня за кожен день невиконання. Якщо ми говоримо крім фінансових санкцій, то мова йде тільки про політичну відповідальність. Це може були позбавлення парламентської делегаціях права голосу або, в принципі, може мати наслідком позбавлення країні членства в Раді Європи, але це все одно не звільняє від виконання. Просто на практиці, якщо країна не член Ради Європи, то добитися виконання такого рішення неможливо. Питання в іншому – я думаю, абсурдною є сама ідея того, що Росія може захотіти вийти з Ради Європи, оскільки це серйозний майданчик, де вони зокрема можуть захищати свої інтереси і лобіювати їх. Станом на сьогодні тільки Білорусь не є членом Ради Європи. І я думаю, якщо Росія не вирішить вдатися до відкритої повномасштабної війни, то вона за жодних обставин не захоче вийти з Ради Європи. Мені здається, це для внутрішнього вжитку. Просто показати, які ми серйозні: Путін сказав не будемо виконувати рішення, значить не будемо. Я думаю, що на практиці це закінчиться тим, що вони деякий час будуть грати такий спектакль, та все одно все закінчиться виконанням рішень з виплатою компенсацій і штрафних санкцій.

Мария Завьялова: Министр юстиции Украины Павел Петренко заявил о 700 заявлениях, которые были поданы в Европейский суд по правам человека. Будут ли какие-то последствия после принятия закона в России?

Назар Кульчицкий: Фактично, стосовно можливості виконання цих рішень, враховуючи те, що до вирішення пройде ще досить великий проміжок часу, я думаю, що ситуація з демаршами Росії проясниться. І все більш-менш стане зрозуміло, стане на свої місця. Кошти будуть виплачуватися в євро, на ці суми буде нараховуватись пеня за кожен день невиконання, я думаю, воно відшкодує певні незручності, які будуть спричинені затягуванням виконання рішень. Тому що на практиці держави можуть роками не виконувати рішення в частині виправлення недоліків системи. Але з коштами ситуація дуже проста.

Мария Завьялова: Что нужно делать Украине? Какая должна бать политика страны в условиях ограниченных ресурсов?

Назар Кульчицкий: Я думаю, що основне, що Україна повинна робити – підтримувати своїх громадян в боротьбі за пошуки правди. Насправді,  приватній особі дуже важко довести вину іншої держави. В даному випадку ми говоримо про дії невизнаних Росією угруповань. Фактично, в кожному випадку треба доводити, що в наслідок дій саме цих формувань було завдано шкоди особі, порушені її права. Відповідно, відповідальність за дії цих осіб несе Росія. Україна повинна максимально допомагати з доказовою базою людям. Я згоден з тим, що скарги приватних осіб розглядаються швидше. Але кожній конкретній особі важче довести присутність російського контингенту та їхніх найманців. Важливо, щоб військова розвідка, армія надавали відомості про час, місце перебування, активні бойові дії.

Если Вы обнаружили ошибку, выделите ее и нажмите Ctrl + Enter.