Слухати

Чому Рада Церков має вплив на законотворення?

16 лютого 2017 - 23:49
Facebook Twitter Google+
Чому парламент і рада церков бояться слова «гендер», — у нашій студії пояснює урядова делегація
Чому Рада Церков має вплив на законотворення? / Програми на Громадському радіо

Україна відзвітувала на 66-й сесії Комітету ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок. У студії урядова делегація, яка захищала цей звіт. Зокрема, Наталя Федорович - заступниця міністра соціальної політики, Наталя Богданова начальниця відділу гендерної політики Департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми Міністерства соціальної політики України і заступник міністра юстиції Сергій Петухов.

Лариса Денисенко: Чи ви вважаєте, достатніми урядові зусилля з подолання дискримінації з питань гендеру? Які ваші враження від своєї роботи?

Наталя Федорович: Якщо ми маємо таку ситуацію у Верховній Раді, яку ми мали наприкінці минулого року у процесі розгляду питання ратифікації Стамбульської конвенції, то очевидно, що зусилля є недостатніми. Ця ситуація засвідчила відсутність правильного розуміння поняття гендер, щонайменше серед депутатів. Нам треба працювати ще дуже багато у цьому напрямку. Проте, це не єдина проблема. Фактична реалізація рівних прав і можливостей чоловіків і жінок має ще достатньо багато завдань

Сергій Петухов: Насправді, доповідь була представлена Комітету у достатньо робочій атмосфері. Її розглядали протягом цілого дня. Крім урядової доповіді і альтернативним, нам поставили багато запитань. Ми доволі конструктивно відповіли на них. Основним завданням урядової делегації є розкриття стану справ із дотриманням прав жінок і забезпечення гендерної рівності.

Сам доклад мав багато статистичних відомостей, наші відповіді теж були доволі інформативними. Як на мене, засідання Комітету пройшло у конструктивній атмосфері. Після цього, в нас було гарне спілкування із членами Комітету, які ставили уточнюючі запитання чи дякували за співпрацю.

 

 

Наталя Богданова: Той факт, що уряд взяв напрям на впровадження гендерних підходів є доволі аргументованим. У нас є стратегія  у сфері прав людини, стратегія подолання бідності. У 2017 прийнята стратегія управління фінансами і включена програма цільового підходу, гендерний компонент. В нас є перспективи. Звичайно, є над чим працювати, втім, перші комплексні кроки зроблено.

Сергій Стуканов: Ви згадали про труднощі під час ратифікації Стамбульської конвенції. Говорячи про те, чому конвенцію так і не ратифікували, ви робили акцент саме  на тому, що треба радитися із Радою Церков. У суспільства тоді виникало запитання: чи це доцільно у державі, де влада відокремлена від церкви?

Наталя Федорович: Не стояло питання про необхідність радитися. Озвучена була позиція з приводу спілкування. На засіданні Верховної Ради було прийнято рішення з приводу необхідності включення у робочу групу, яка займатиметься опрацюванням змін і документу, який винесуть на Верховну раду, представників Всеукраїнської ради церков. Ми можемо не брати цього факту до уваги, але він є доконаним.

Секретаріат Верховної Ради, який організовує засідання таких робочих груп, змушений це рішення виконати. Також винесені законопроекти підготовлені із урахуванням контенту філософії Стамбульської конвенції. Отже, позиція врахована.

Зараз стояло питання про врахування сторони, яка не згодна із цією позицією. Не виконувати рішення Верховної Ради ми не можемо. Ми стоїмо перед завданням винести три законопроекти, два з яких проголосовані, зокрема Закон про запобігання і протидію домашньому насильству і зміни до кримінального кримінально-процесуального кодексу відправлені на друге читання, а закон про  ратифікацію Стамбульської конвенції на розгляд Верховної Ради. Ми змушені були виконати умову, яку нам поставили на засіданні Верховної Ради, щоб впоратися зі своєю роботою.

Лариса Денисенко: Сьогодні на комітеті Верховної Ради обговорювали законопроект по домашньому насильству. Там звучать такі думки, що гендер є правовою фікцією. Чому у наших депутатів така коротка правова пам’ять? Піднімати питання про те фікція це чи ні недоречно, адже це поняття давно існує у правовому полі.

Наталя Федорович: Я  була присутня на засіданні комітету з 12.30 години до 17. За цей час подібної тези не лунало. Можливо це було на попередньому засіданні, де я не була. Втім, це не означає, що немає певних проблем по відношенню до цього поняття.

Лариса Денисенко: Зараз два терміни, які присутні у національному законодавстві, блокують весь процес. Як можна коментувати абсурдність цієї ситуації? Як виходити із цієї ситуації, щоб ратифікувати Стамбульську конвенцію? Нагадаю, Україна – це одна з країн-авторів цієї конвенції.

Сергій Петухов: Верховна Рада – єдиний законотворчий орган України. Не всі депутати є юристами та спеціалістами у гендерній темі, не всі розуміються на термінології. На жаль, це питання стало роз’єднуючи у Раді. Всі вкладають різний сенс у терміни. Іншого способу, ніж працювати із кожним окремим депутатом та і різними групами – немає. Україна демократична держава.

Верховна Рада репрезентує Україну. Якщо депутати не знають, що таке гендер, то і народ не знатиме. Добре, що ця дискусія є.

Можливо, вона могла б бути більш конструктивною.

Лариса Денисенко: Хочу вам поставити запитання від Катерини Левченко очільниці «Ла Страда» Україна». Чому держава законопроектом про протидію домашньому насильству хоче витрачати кошти на створення електронного реєстру постраждалих, а не на розвиток сервісів для них?

Наталя Федорович: Питання не стоїть так, що треба витрачати тільки на одне, а на інше витрачати не треба. Цей законопроект передбачає створення стандартів і послуг відповідно до Стамбульської конвенції. Цей стандарт однозначно передбачає створення спеціалізованих притулків. Більше того, незважаючи на те, що законопроект ще не проголосований Верховною Радою, ми вже підготували проект положення про спеціалізований притулок. Відповідно до чинного законодавства він може бути затверджений постановою Кабінету Міністрів. Ми чекаємо цієї правової підстави, щоб запустити на прийняття Кабміном цього положення.

Зокрема, наприкінці минулого року у Харкові міська влада виділила приміщення. Сьогодні цей притулок співфінансується, у тому числі, і за кошти міжнародного фонду. Міська влада вже заявила, що готова прийняти цей притулок на фінансування. Ми працюємо із Фондом Народонаселення ООН (і не тільки з ним), щоб спеціалізовані притулки, як різні типи моделей (у правовому і фінансовому плані) були запропоновані для різного типу громад.

Адже, одна справа, коли ми говоримо про громаду Харкова, яка має можливість створити юридичну особу. Менша громада зможе створити притулок у рамках іншої юридичної особи, щоб не витрачати на зарплату директора тощо. Зараз ми розробили такі моделі і будемо втілювати їх у п’яти областях: Луганській, Донецькій, Запорізькій, Дніпропетровській і Харківській.

Крім притулків, законопроект передбачає створення спеціалізованих служб. Зокрема, гарячої загальнодержавної лінії.  Коли ми говоримо про статтю 15 законопроекту, то ми розуміємо, що станом на сьогодні ми маємо єдиний реєстр судових рішень та єдиний реєстр кримінальних проваджень. МВС та Нацполіція веде свій облік випадків домашнього насильства. Мінсоц веде свій збір інформації про це.

Ми знаємо. Що лікарі мусять певним чином реагувати, коли вони бачать, що по відношенню до людини вчинений факт насильства. Там йдеться про механізм міжвідомчої взаємодії. Звичайно, є законодавство, що передбачає захист персональних даних. Тут ми не бачимо жодних порушень з приводу розголошення персональних даних. На це є різні способи, щоб захистити цю інформацію.

Сергій Стуканов: Ви казали, що Рада – це віддзеркалення суспільства і, відповідно, не всі депутати орієнтуються у питання гендеру. Маю ще одне питання від Катерини Левченко: яким чином вимірюється гендерна компетентність державних службовців. Це люди, яких призначають. Чи враховується гендерна компетентність при атестації та просуванні по службі?

Лариса Денисенко: Колишня заступниця Міністра освіти Інна Совсун розповіла, що на курсах підвищення кваліфікації державних службовців стосовно  питань про гендеру говорять так: «ну це про те, як змусити чоловіка варити борщ». Доки будуть такі вислови перед слухачами і слухачками, які теж не розуміють до кінця, що таке гендер, то як можна очікувати на якісь зміни у всій державній службі?

Наталя Богданова: Дуже правильне запитання. Вже у цьому році введено національний курс у Національній академії державного управління при Президентові України. Вже 500 держслужбовців пройшли це навчання. Питання в тому, щоб навчання було системним.

У цьому місці мають затвердити концепцію державної програми про забезпечення рівних прав. Компонент гендерної освіти держслужбовців там міститься. Стосовно включення до конкурсу на заміщення посад держслужбовців. Це вже увійшло у затверджений план заходів із виконання стратегії у сфері прав людини. Вже зараз при складанні іспитів держсекретарів були включені ситуативні завдання.

Лариса Денисенко: Наскільки ефективною є робота ради з протидії дискримінації? Чим там займаються?

Наталя Богданова: У квітні минулого роду були внесені зміни до цієї ради. Вона спрямована не тільки на розгляд звернень з приводу дискримінації за ознакою статі, але і на вироблення пропозицій щодо змін законодавства.

На останньому засіданні крім розглядання звернень, що надійшли у раду, ми розробили інформаційну листівку, де прописано, як ідентифікувати дискримінацію. Там були виписані положення законодавства про те, що можна вважати дискримінацією, куди звертатися. Там були вказані адреси Всеукраїнських громадських організацій і місця, куди звертатися по місцю проживання.

Такі ради вже почали створюватися в областях України. Більш типові випадки розглядатимуть на місці, складніші випадки направлятимуть до Міністерства соціальної політики, до експертної ради.

На наступному засіданні ми будемо дивитися, яким чином нам нести зміни до постанови Кабміну, яка регламентує встановлення відповідальності стосовно порушення закону про рекламу. Це будуть висновки, які можна буде врахувати. Тоді буде відповідальність за дискримінаційну рекламу.

Наталя Федорович: 22 вересня у рішення колегії Міністерства соціальної політики, де присутні керівники обласних і міських управлінь соціального захисту,було вписано доручення з приводу посилення роботи із виявлення таких фактів та інформуванням громадян про цю проблематику і про можливість звернення до цієї експертної ради.

Також на нашому семінарі у листопаді міністр торкнувся теми недискримінації. У семінарі також брав участь посол ОБСЄ пан Вайдотас Верба. Системні речі дуже важливі.

Лариса Денисенко: Чи є література для дітей з цієї теми? Я бачила книжку для дітей про роботу Національної поліції, то я побачила приклади некоректних в сексистських віршів. Чи ви погоджували цю роботу?  Під час урядового звіту ви показували це, як приклад ефективної роботи.

Наталя Федорович: Я  не готова прокоментувати. Я можу ще раз глянути цю збірку, про яку ви говорите. Міністерство освіти і науки передбачило відповідну експертизу для підручників і посібників. Є статистика з цих питань.

Лариса Денисенко: Це не підручник. Це книжка для дітей, яка була видана із залученням коштів міжнародних донорів. Це ганебно показувати таке дорослим і дітям. Особливо важко говорити, що ця книга наполягає на гендерній рівності статей.

Наталя Федорович: Я не готова зараз коментувати.

Лариса Денисенко: Які ваші наступні кроки, як урядової делегації?

Сергій Петухов: У Верховній Раді знаходяться зміни до закону щодо запобігання дискримінації, які мають повністю імпліментувати відповідні норми європейського законодавства. Зокрема, додати визначення віктимізації, множинної дискримінації. Крім того, вже давно у парламенті знаходяться проекти виборчих кодексів чи законів про вибори, які передбачають квоти та конкретну відповідальність за недотримання гендерних квот при формуванні списків. Домагатимемося, щоб вони були прийняті.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.